Справа № 2-5364/2010р.  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

     (заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)

09  червня 2010 р.                                        Жовтневий районний суд  м. Дніпропетровська

у складі: головуючого     – судді - Ткаченко Н.В.

   при секретарі –   Омарбековій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,

В С Т А Н О В И В:

15.09.2009р. ПАТ КБ „Приватбанк”   звернувся до  суду  з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилався  на те,  що 11.03.2008р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитно-заставний договір                                  № MKV0AE000050152, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 9358,79 доларів США з терміном повернення до 08.03.2013р. та зі сплатою згідно графіку погашення щомісячно та відсотків за користування кредитом. На забезпечення виконання умов кредитно – заставного договору  відповідачкою було передано в заставу автомобіль RENAULT, модель: KANGOO, 2000 р.в., тип ТЗ: фургон маловантажний, № кузов/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2. Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитно-заставним договором умови та передав відповідачці  грошові кошти в розмірі 9358,79 доларів США на купівлю автомобіля, а також на сплату страхових платежів, проте  відповідачка                        не виконувала належним чином взяті на себе зобов’язання у зв’язку з чим, у неї виникла  заборгованість перед банком. Станом на 05.06.2009р. відповідачка має загальну заборгованість у розмірі 6154,50 доларів США, що становить 46842 грн. 55 коп. в гривневому еквіваленті, яка складається із заборгованості за:  кредитом  у розмірі 5783,71 доларів США, по процентам за користування кредитом у розмірі 43,64 доларів США; крім того, відповідачці була нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань  в розмірі 2,80 доларів США, а також штрафні санкції на  загальну суму 324,36 доларів США.

Представник позивача – Зарецький В.Г. (який діє на підставі доручення від 25.11.2009р.), в наданій суду 09.06.2010р. заяві просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме  передати в заклад ПАТ КБ „ ПриватБанк”  шляхом вилучення  у відповідачки належне їй на праві власності заставлене майно – автомобіль RENAULT, модель: KANGOO, 2000 р.в., тип ТЗ: фургон маловантажний, № кузов/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 та в рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором, звернути  стягнення  на  предмет застави, а саме:  автомобіль RENAULT, модель: KANGOO, 2000 р.в., тип ТЗ: фургон маловантажний, № кузов/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом надання  ПАТ КБ „ПриватБанк” права  укладати  від  його  імені   договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем,  знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання  ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Крім того, в заяві від 09.06.2010р. представник позивача просив  вжити часткове скасування заходів забезпечення позову та розглядати справу за його відсутності, постановити по справі заочне рішення суду.

Відповідачка – ОСОБА_1 –  в попереднє судове засідання 27.01.2010 р., не з’явилася, про час та місце його проведення повідомлялася  належним чином, про причини неявки суд  не сповістила,  в справі є поштове повідомлення про отримання відповідачкою судової повістки в попереднє судове засідання. В судове засідання, призначене на  09.06.2010р. відповідачка також не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, проте відмовилася від одержання судової повістки, про що свідчить відмітка на поштовому конверті, який повернуто до суду, про причини неявки суд не сповістила.

За таких обставин на підставі п. 8 ст. 76 ЦПК України, відповідачка вважається повідомленою належним чином про час та місце розгляду справи  та  відповідно до ч.4 ст. 169  ЦПК України, суд вважає за можливим розглядати справу  за відсутністю відповідачки .

На підставі ч. 4 ст. 169,ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю сторін з винесенням по справі заочного рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.  589 ЦК України  у разі невиконання зобов'язання,  забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет
застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату  процентів, неустойки,
відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше   не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом та заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк        (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до  ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., позивач є обтяжувачем як кредитор за забезпеченим рухомим майном  зобов'язанням.

Відповідно до ст. З Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних осіб і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р.  предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до  ст. 22, 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., обтяжувач має право в разі порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; сплату процентів та неустойки; сплату основної суми боргу; відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р.,  звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.2 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р. передбачено можливість продажу обтяжувачем (кредитором) предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Судом встановлено, що 11.03.2008р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитно - заставний договір № MKV0AE000050152, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 9358,79 доларів США з терміном повернення до 08.03.2013р. та зі сплатою згідно графіку погашення щомісячно та відсотків за користування кредитом.

На забезпечення виконання умов кредитно – заставного договору відповідачкою було передано  в заставу  автомобіль RENAULT, модель: KANGOO, 2000 р.в., тип ТЗ: фургон маловантажний, № кузов/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2.

 Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитно-заставним договором умови та передав відповідачці  грошові кошти в розмірі 9358,79 доларів США на купівлю автомобіля, а також на сплату страхових платежів, проте  відповідачка  не виконувала належним чином взяті на себе зобов’язання у зв’язку з чим, у неї виникла  заборгованість перед банком.

Станом на 05.06.2009р. відповідачка має загальну заборгованість у розмірі 6154,50 доларів США, що становить 46842 грн. 55 коп. в гривневому еквіваленті, яка складається із заборгованості за:  кредитом  у розмірі 5783,71 доларів США, по процентам за користування кредитом у розмірі 43,64 доларів США; крім того, відповідачці була нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань  в розмірі 2,80 доларів США, а також штрафні санкції на  загальну суму 324,36 доларів США.

Ця заборгованість станом на 09.06.2010р. не зменшилася, а зросла, про що свідчить довідка банку від 09.06.2010р. Проте в розрахунках ціни позову (судових витрат) суд буде  враховувати первісну ціну позову, оскільки банк позовні вимоги не уточнював.

З огляду на те, що відповідачка  не виконала належним чином взятих на себе зобов’язань за кредитно-заставним договором, заперечень проти задоволення позовних вимог не надіслала, суд вважає за можливе передати в заклад ПАТ КБ „ ПриватБанк”  шляхом вилучення  у  ОСОБА_1 належне їй на праві власності заставлене майно - автомобіль RENAULT, модель: KANGOO, 2000 р.в., тип ТЗ: фургон маловантажний, № кузов/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, а також в рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором № MKV0AE000050152 від 11.03.2008р., в розмірі 46842 грн. 55 коп., що є еквівалентом  6154,50 доларів США, звернути  стягнення  на  предмет застави, а саме автомобіль RENAULT, модель: KANGOO, 2000 р.в., тип ТЗ: фургон маловантажний, № кузов/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк” права  укладати  від імені  ОСОБА_1 договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем,  знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання  ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України,  суд вважає за можливе частково скасувати заходи забезпечення позовних вимог, прийняті ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 15.09.2009р. в частині накладення арешту на: автомобіль RENAULT, модель: KANGOO, 2000 р.в., тип ТЗ: фургон маловантажний, № кузов/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, оскільки існування заборони відчуження   автотранспортного засобу  унеможливить в подальшому виконання цього рішення суду.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що для позивача ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 15.09.2009р. була відстрочена сплата цих витрат, а даним рішенням позовні вимоги задоволено в повному обсязі, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки на користь держави судовий збір у розмірі 468грн. 43 коп. (1% від цини позову в гривневому еквіваленті) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.

На підставі викладеного, керуючись   ст. ст. 526, 530,  589,  590,  ч. 2 ст. 1050 ЦК України,  ст. 2, З,  5, 20, 22, 23, 24, п.2 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р.,  ст. ст . 8, 10, 11, 60, 61, 88, ч. 4 ст. 169,  212, 213, 214, 215, 224 ЦПК   України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні  вимоги  ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави – задовольнити.

Передати в заклад  ПАТ КБ „ ПриватБанк”  шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне їй на праві власності заставлене майно – автомобіль RENAULT, модель: KANGOO, 2000 р.в., тип ТЗ: фургон маловантажний, № кузов/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2.

В рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором № MKV0AE000050152 від 11.03.2008р., в розмірі 46842 грн. 55 коп., що є еквівалентом 6154,50 доларів США, звернути   стягнення  на  предмет застави , а саме автомобіль RENAULT, модель: KANGOO, 2000 р.в., тип ТЗ: фургон маловантажний, № кузов/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк” права  укладати  від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем,  знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання  ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь  держави судовий збір у розмірі - 468грн. 43коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  у розмірі 120 грн.

Заходи забезпечення позову, прийняті ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 15.09.2009р. в частині накладення арешту на автомобіль RENAULT, модель: KANGOO, 2000 р.в., тип ТЗ: фургон маловантажний, № кузов/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 – скасувати, в іншій частині ухвалу від 15.09.2009р. залишити без змін.

           Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.

           Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.

           У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.

           Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

          У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної силі після закінчення такого строку.

          У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

          Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                 Н.В.Ткаченко