Справа №    2 – 3793/10

2010рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  19 серпня 2010 року                                          м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого –           судді   Малиновського О.М.

при секретарі –                      Стояновій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №   15, у місті Одесі, цивільну справу за позовом публічного  акціонерного товариства „ Райффайзен Банк Аваль”  в особі  Одеської обласної  дирекції  АТ „ Райффайзен Банк Аваль”  до ОСОБА_2, ОСОБА_3 - про  стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ

 Позивач звернувся із зазначеним позовом до суду в якому просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку суму боргу за кредитним договором № 014/0075/74/72788 від  05.04.2007р. в розмірі 45339,92 долара США, що за курсом НБУ (1дол. США-7,9258гривень) станом на 18.04.2010р. дорівнює 359 355,14 гривень, який складається: з 232 757,68 гривень, як заборгованість за кредитним договором, 45198,38 гривень - сума боргу за відсотками за користування кредитом, 24 129,07 гривень – пеня за прострочення тілу кредиту, 57 270,01гривень – пеня за прострочення відсотків по кредиту, а також понесені судові витрати.  

             Свої вимоги представник  позивача обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_3 (після розірвання шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_3  належним чином не виконала прийняті на себе зобов’язання по кредитному договору, надані за кредитом грошові кошти не повернула, проценти за користування кредитом в повному обсязі не сплатила,  внаслідок чого у неї виникла перед ПАТ „ Райффайзен Банк Аваль” особі  Одеської обласної  дирекції  АТ „ Райффайзен Банк Аваль”  заборгованість у розмірі зазначеному вище.  ОСОБА_3 також  не виконала прийняті на себе зобов’язання як поручитель щодо повернення виниклого боргу у ОСОБА_3 В зв’язку з чим, на думку позивача відповідачі повинні нести солідарну відповідальність.  Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.  

             У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 в судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги не визнав в повному обсязі з наступних підстав. На думку представника, позивачем було безпідставно відмовлено ОСОБА_2 у надані їй відстрочки та реструктуризації в погашені кредиту. Банк просить фактично розірвати договір кредитування, однак дії кредитного договору закінчуються 05.04.2017р. Банк при видачі кредиту суттєво порушив та обмежив права ОСОБА_2 в отриманні повної інформації про сукупну вартість наданого кредитну. З боку позивача не було представлено письмову інформацію про орієнтовану вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за кредитом, вартості сукупних послуг, що є обов’язком  банку.  В кредитному договорі відсутній графік платежів в повному обсязі, в договорі міститься тільки графік погашення основного боргу та відсотків. В кредитному договорі не зазначено реальну процентну ставку, яка точно дисконтує всі майбутні грошові платежі за кредитом. Банк при видачі кредиту не попередив ОСОБА_2, що вона несе валютні ризики під час виконання кредитних зобов’язань. Позивачем було пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені. Додатково представник зазначав, що ОСОБА_2 на даний час розірвала шлюбу, на утриманні має двох дітей, не має регулярного заробітку та не в змозі сплатити кредит в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не явилась без поважних на те причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

            Розглянувши і дослідивши матеріали справи і надані документи в сукупності, заслухавши доводи викладені  представниками сторін, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, суд  прийшов до наступного.

    Матеріалами справи встановлено, що відповідно до п.1.1 кредитного договору № 014/0075/74/72788 від 05.04.2007р. ВАТ „ Райффайзен Банк Аваль” в особі  Одеської обласної  дирекції  ВАТ „ Райффайзен Банк Аваль”, яке згідно до протоколу загальних зборів акціонерів № 3б-45 від 14.10.2009р. змінило назву на публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”, надало ОСОБА_2  кредит в розмірі 32320 доларів США .  Цільове призначення виданого кредиту було направлено на споживчі цілі.  ОСОБА_2  отримавши кредит в розмірі 32320 доларів США,  що підтверджується заявою на видачу готівки № 11 від 05.04.2007р., з яких 320 доларів були витрачені згідно п.7 кредитного договору на комісію за оформлення кредиту, прийняла на себе зобов’язання повернути кредит, сплатити відповідно до п.1.4. кредитного договору проценти за його користування в розмірі 13,25% річних.  

              Відповідно до умов кредитного договору, у випадку порушення  позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором, кредитор має право  достроково стягувати заборгованість  за  кредитом, нараховані  проценти та неустойку.

      Згідно п.10.1. кредитного договору, за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим Договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Д оговором поруки № 014/0075/74/72788/114 від 05.04.2007р. ОСОБА_3 як  поручитель, прийняла  на себе  зобов’язання відповідати перед позивачем по справі за неналежне виконання прийнятих на себе зобов’язань ОСОБА_2 по кредитному  договору  від 05.04.2007р. в повному обсязі. Зазначеним договором була встановлена солідарна відповідальність боржника і поручителя перед кредитором,  що відповідає вимогам  ч.2 ст. 554 ЦК України.

      Додатково між сторонами по справі 13.04.2007р. було укладено договір іпотеки, який був посвідчений в нотаріальному порядку, за яким ОСОБА_2 в рахунок належного виконання згаданого вище кредитного договору, передала ВАТ „Раййффайзен Банк Аваль” придбану нею у приватну власність квартиру АДРЕСА_1.  

  Як було встановлено судом, проти чого не заперечував представник відповідача, ОСОБА_2 умови кредитного договору  належним чином не виконала, внаслідок чого перед банком за договором кредитування станом на 18.04.2010р. за розрахунком позивача у неї виникла заборгованість в розмірі 45 339,92 доларів США , що за курсом НБУ (1долар США – 7,9258 гривень) складає 359355,14 гривень, які складаються: з 232 757,68 гривень, як заборгованість за кредитним договором, 45198,38 гривень - сума боргу за відсотками за користування кредитом, 24 129,07 гривень – пеня за прострочення тілу кредиту, 57 270,01гривень – пеня за прострочення відсотків по кредиту.  

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти  (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст.525 ЦПК України, одностороння відмова від виконання договірного зобов’язання не допускається.

На підставі викладеного, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності,  виходячи з встановленого в судовому засіданні неналежного виконання  ОСОБА_2  кредитних зобов’язань та неналежного виконання поручителем ОСОБА_3 прийнятих на себе зобов’язань суд дійшов висновку, що пред’явлені позовні вимоги є обґрунтованими та законними. Проте суд вважає, що вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням заперечень представника відповідачки в частині застосування наслідків пропущення строку позовної давності щодо стягнення пені, з наступних підстав.

    Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч. 3 цієї же статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.  Згідно ст.258ЦК України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені).

    Згідно ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням  суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

    Позовна заява була подана до суду 30.04.2010р. Згідно розрахунку заборгованості, позивачем була нарахована пеня за просрочку по тілу кредиту з 15.01.2009р. та пеня за просрочку по відсоткам кредиту з 16.12.2008р. Тобто, позивачем були пред’явлені позовні вимоги в частині стягнення пені з пропуском річного строку. Представником позивача суду не надано обґрунтованої заяви щодо поновлення пропущеного строку позовної давності. В зв’язку з чим, розмір пені підлягає зменшенню та стягненню за період з квітня 2009року по квітень 2010року та складає: пеня за просрочку по тілу кредиту – 2919,72 долара США замість 3044,37 доларів США та пеня за просрочку по відсотках кредиту – 6617,64 долара США замість 7225,77 доларів США.

    Як було зазначено вище, розмір заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у  ОСОБА_2 перед банком, станом на 18.04.2010р., в гривневому еквіваленті склав 45198,38 гривень. Розмір заборгованості по пені за просрочку відсотків, який просить стягнути позивач з урахуванням пропуску річного строку та курсу НБУ (1 долар США -7,89 гривень) на час розгляду справи, складає 52213,17 гривень, тобто розмір нарахованої пені перевищив розмір боргу за основним зобов’язанням. Таким чином, згідно ч.3 ст.551 ЦК України суд вважає за необхідне зменшити розмір нарахованої пені за прострочення сплати відсотків на 50%, стягнувши з відповідачів в солідарному порядку пеню за прострочення сплати  відсотків по кредиту в розмірі 26106,58 гривень. На думку суду, вказаний розмір пені є розумним та справедливим виходячи з розміру основного боргу та нарахованих відсотків за користування кредитом.

    Крім того, суд вважає, що стягненню підлягає сума боргу за кредитним договором виходячи з гривневого еквівалента по відношенню до долара США за курсом НБУ не станом на 18.04.2009р., а станом на день розгляду справи, який дорівнює 7,89 гривень за один долар США. В зв’язку з чим стягненню з відповідачів в солідарному порядку підлягає (37989,50 доларів США х 7,89грн.) 299 737,15 гривень, як борг по кредиту, відсотками за його користування, пені за просрочку по тілу кредиту  та 26106,58 гривень пені за просрочку відсотків по кредиту, а всього стягненню підлягає 325843,73 гривень.

    Інші заперечення представника ОСОБА_2 суд відхиляє, оскільки вони є безпідставні та не ґрунтуються на законі. Так, судом було встановлено, що ОСОБА_2 власноруч підписала кредитний договір та не яких заперечень, на які посилався її представник,  не заявляла. Отримавши всі грошові кошти ОСОБА_2 розпорядилась ними на придбання квартири.  

    Відповідно до ст.88 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам суд стягує з відповідачів в рівних частках  на користь  ПАТ „ Райффайзен Банк Аваль” особі  Одеської обласної  дирекції  АТ „ Райффайзен Банк Аваль” судові  витрати пов’язанні з розглядом справи, які складаються з сплаченого державного мита в розмірі 1700 гривень та з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, а саме по 910 гривень з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст.10,11,57,64,88,209,212-215,218 ЦПК України , -

ВИРІШИВ

          Позов публічного  акціонерного товариства „ Райффайзен Банк Аваль”  в особі  Одеської обласної  дирекції  АТ „ Райффайзен Банк Аваль” – задовольнити частково.

    Стягнути  в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3  на користь публічного  акціонерного товариства „ Райффайзен Банк Аваль”  в особі  Одеської обласної  дирекції  АТ             „ Райффайзен Банк Аваль”   заборгованість  за кредитним договором в розмірі 325843 гривень 73 копійок.

    Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3  на користь публічного  акціонерного товариства „ Райффайзен Банк Аваль” в особі  Одеської обласної  дирекції  АТ „Райффайзен Банк Аваль” понесені судові витрати в розмірі по 910  гривень з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

           Суддя –            Секретар –