Справа № 2-374/10
РІШЕННЯ
ІМ`ЯМ УКРАЇНИ
серпня 2010 року
Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Бондаренко Л.І.,
при секретарі Соломіній В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сватівського міжрайонного управління з експлуатації газового господарства ВАТ «Луганськгаз» про зобов»язання певних дій,-
В С Т А Н О В И В:
До суду звернулась позивач, яка в обґрунтування своїх вимог зазначила, що у 2002 році купила домоволодіння АДРЕСА_1. На момент купівлі в житловому будинку були встановлені та підключені до газопостачання газові прилади: лічильник газу G4 № 512289 Галус Шлюмберже Франція; в котельні -котел газовий КСТ-16; в кухні – газова плита ПГ-4; у ванній кімнаті, яка технічно виконана разом з санітарним вузлом – проточний водонагрівач ВПГ. Після купівлі жодних змін щодо місця розташування даних газових приладів не вносилось. При перевірці співробітниками ВДГО Троїцької дільниці Сватівського МУЕГГ щодо розміщення газових приладів зауважень не було.
23 червня 2008 року представниками відповідача, з метою проведення державної періодичної повірки, було знято лічильник газу G4 № 512289 та встановлено лічильник газу з обмінного фонду.
У жовтні місяці 2009 року позивач знайшла вище зазначений лічильник газу поряд з парканом домоволодіння, який у червні місяці було знято на повірку, без усяких пояснень відповідача. Неодноразово позивач зверталась до відповідача з проханням надати пояснення по даному випадку, але відповідь отримала лише 11 січня 2010 року, де було зазначено, що даний лічильник газу визнано не придатним до експлуатації. 9 березня 2010 року позивачу відповідачем була надана довідка № 10/258 в якій зазначено, що лічильник газовий непридатний до експлуатації і провести повірку неможливо із-зі його технічного стану та застарілістю конструкції. З роз»ясненням по даному питанню позивач звернулась до Державного підприємства «Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації». 25.03.2010 року за № 729/47 отримала відповідь де зазначено, що газовий лічильник G 4 № 512289 органам Держспоживстандарту на державну повірку не представлявся, а сервісним центром ВАТ «Луганськгаз» видано позивачу довідку про непридатність засобу вимірювальної техніки в порушення ДСТУ 2708:2006, яким передбачається видача зазначених довідок тільки державними повірниками. Після цього позивач повідомила Сватівське МУЕГГ ВАТ «Луганськгаз», що вони зобов»язані провести ремонт лічильника за свій рахунок, а до закінчення ремонту вона має право на використання встановленого їй лічильника газу з обмінного фонду відповідача, на підставі постанови КМУ від 09.12.1999 року № 2246 «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання». Після цього представниками відповідача 19 квітня 2010 року було здійснено планове профілактичне обслуговування газових приладів газопостачання і виявлено невідповідність їх розташування проекту газопостачання, 30 квітня 2010 року складено акт, згідно якого газові прилади встановлені з порушеннями норм.
Вважає, що в акту жодне із виявлених порушень не підтверджені будівельними нормами та правилами. Місце розташування газових приладів з 2002 року не змінювалось і протягом 8 років представниками відповідача будь-яких порушень щодо експлуатації та розташування газових приладів не виявлялось. Про незгоду з викладеними порушеннями в акту позивач повідомила відповідачу.
У травні місяці 2010 року позивач отримала лист-попередження про відключення будинку в якому вона мешкає від газопостачання, а 17 травня 2010 року постачання газу до її будинку було припинено.
Вважає, що відповідач здійснив відключення домоволодіння АДРЕСА_1 від газопостачання з порушенням п. 6 постанови КМУ від 09.12.1999 року № 2246, який містить вичерпний перелік приводів, на підставі яких постачання газу може бути припинено з вини, або за заявою споживача. Виявлені порушення, з якими позивач не згідна, не створюють загрозу виникнення аварійної ситуації, про що також не вказано в акту виявлених порушень.
За таких обставин просить суд зобов»язати відповідача відновити газопостачання домоволодіння АДРЕСА_1, провести за власний рахунок ремонт лічильника газу G4 № 512289 Галус ОСОБА_2, стягнути з відповідача на користь позивача сплачені нею судові витрати, пов»язані з розглядом справи, повністю підтримавши свої вимоги в судовому засіданні.
Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та надав заперечення до позовної заяви:
- з приводу зняття на повірку лічильника газу пояснив, що 23.06.2008 року за адресою АДРЕСА_1 був знятий побутовий лічильник природного газу для проведення державної перевірки на підставі: Положення «Про організацію робіт, пов»язаних з підготовкою до періодичної повірки побутових лічильників газу та порядку виконаних робіт»; договору на поставку природного газу для потреб населення; постанови КМУ № 2246 від 09.12.1999 року «Про затвердження Правил надання населенню послуг по газопостачанню»; паспорта на побутовий лічильник газу. 15.07.2008 року знятий побутовий лічильник в установлений законом строк з державної повірки був надісланий до Троїцького горгазу, але особисто позивачу передати не вдалося (зі слів сусідів позивач виїхала до РФ). Після чого було прийнято рішення передати лічильник газу через сусіда позивача ОСОБА_4, що було і зроблено. На підставі п.6.1 Положення повірка лічильників проводиться представниками територіального Держастандарту України у встановленому порядку. На підставі п.6.2 Положення строк відсутності лічильника до моменту його встановлення, не повинен перевищувати 1 місяць. Зі сторони Троїцького горгазу порушень строку повірки не було. Після неодноразових вимог позивача про перевірку лічильника газу іншою організацією він був направлений для перевірки до Держспоживстандарту України Державного підприємства «Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації (ДП «Луганськстандартметрологія»), про що була надана довідка де зазначено – не спрацьовує лічильний механізм. На підставі Положення лічильник газу з обмінного фонду встановлюється на момент перевірки, після чого якщо за результатами перевірки лічильник визнаний непридатним та не підлягає заводському ремонту (випадок з позивачем), та якщо абонент не в змозі придбати лічильник газу взамін несправного встановлюється перехідний пристрій, а облік газу ведеться згідно норм споживання.
- з приводу відключення від газопостачання домоволодіння АДРЕСА_1 пояснив, що за даною адресою 11.09.1993 року підприємством «Луганськгазстрой» на підставі проектної документації, виготовленої підприємством «Луганськжилремпроект», провели роботи по монтажу та встановленню газових приладів: в кухні – проточний водонагрівач ВПГ та газова піч ПГ-4; в спеціально виділеному приміщенні - КСТ-16, лічильник газу (Галус G4 Франція). Змін до робочого проекту на протязі 1993-2010 роки не вносилось. Заяв за сторони споживача про внесення змін не надходило, тому навісний водонагрівач «Арістон» встановлений без відома СПГХ, та з порушенням і в супереч норм п.6.2 ДБН В.2.5-200.2001, а саме не допускається розміщення газових приладів в санітарних вузлах згідно п.4..5.7 Правил безпеки систем газопостачання України (переміщення і заміна газових приладів і апаратів проводиться СПГГ або газовими службами підприємств на підставі нормативних документів із внесенням змін в технічну документацію). При виконанні технічного огляду працівниками газового господарства огляд проводили тільки тим приборам, які внесені до робочого проекту. В зв»язку з порушенням вищевказаних норм та за відсутністю Акта на димові та вентиляційні канали Троїцький горгаз, в зв»язку з недопущенням нещасного випадку, про що позивачу був направлений рекомендований лист, а 17 травня 2010 року постачання газу до будинку позивача було припинено.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши та перевіривши матеріали справи, вважає можливим позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, за таких обставин.
В судовому засіданні встановлено, що
Відповідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат сплачених ЗАТ комерційний банк «Приват Банк» при подачі позовної заяви до суду: судового збору в сумі 138,06 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в сумі 120,00 грн. знайшли своє підтвердження у судовому засіданн, а саме платіжними дорученнями від 24.03.2009 року (а.с.12) та 17.09. 2009 року /а.с.13/, тому суд вважає можливим задовольнити в цій частині позовні вимоги.
На підставі викладеного, відповідно ст..ст. 525,526, ч.1 ст.530, 611,625,629,ч.1 ст. 1054 ЦК України,керуючись ст.ст. 10, 11, 57-65, 88, 209, 212-215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов до про задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованність за кредитним договором № DNABRX06010030 від 06 жовтня 2007 року в сумі 13806,16 грн.(тринадцять тисяч вісімсот шість) грн. 16 коп., а також сплачені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 138,06 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в сумі 120,00 грн.
Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення рішення і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
С У Д Д Я