АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 1457/2010року Головуючий по 1-й інстанції:
Кузнєцова О.Ю.
Суддя-доповідач: Омельченко Л.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді Омельченко Л.М.
Суддів: Панченка О.О., Триголова В.М.
при секретарі: Буряк С.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві
на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2009 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити нарахування державної соціальної допомоги дитини війни.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2009 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати відмову управління ПФУ Октябрського району в м. Полтаві щодо виплати йому щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період з 1 січня 2006 року по 30 червня 2009 року в сумі 5450 грн.40 коп.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність УПФУ Октябрського району в м. Полтаві щодо не нарахування ОСОБА_3 підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленому ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 30 червня 2009 року.
Зобов’язано УПФУ Октябрського району в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 30 червня 2009 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн.
В апеляційній скарзі УПФУ Октябрського району в м. Полтаві просить вищевказану постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку виплати допомоги особам, які мають статус «дитина війни», прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України, приписів ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та ст. 99 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи.
Крім того, вказує на наявність постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2009 року щодо стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги на користь позивача за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ст. 307 ч.1 п.3 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.
Згідно ст. 309 ч.1 п. 4 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм процесуального права.
Згідно п.2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду, ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов’язку по здійсненню позивачу доплати до пенсії, на підставі ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.09.2009 року. При цьому, такі висновки суду ґрунтувались на рішеннях Конституційного Суду України від 09.07.2007року №6-рп/2007 та від 22.05.2008року № 10-рп/2008, якими визнано неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік» та п.п.41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Згідно зі ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»,( у редакції , чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки вище вказаними рішеннями Конституційного Суду України визнавалися неконституційними положення Законів, якими зупинялась дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і відповідно, з дня ухвалення рішення , вони втрачали чинність та не підлягали застосуванню.
За таких обставин, вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що відповідач як орган , уповноважений призначати та виплачувати пенсії та доплати до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу належні нарахування ( за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але в порушення зазначеної статті таких нарахувань не провів, чим і допустив протиправну бездіяльність.
Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами , встановленими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», другого нормативно-правового акта , який би визначав або встановлював інший розмір, немає, тому правомірним вважає колегія суддів застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положення даної статті.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008року визнано неконституційними положення п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме: редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , передбачена вище наведеним Законом про держбюджет на 2008рік , отже з цього дня вона втратила чинність і не підлягала застосуванню.
За таких обставин, безпідставними вважає колегія суддів, посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що розмір підвищення до пенсії позивачу в 2008році повинен виплачуватись не відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008року № 530.
Обґрунтовано не взято до уваги судом першої інстанції посилання відповідача на правомірність своїх дій по нездійсненню належних доплат позивачу, як дитині війни , через відсутність бюджетних коштів для цієї мети, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору , що розглядається .
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання його коштів, оскільки судом не ухвалювалось рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Разом з цим, як вбачається із матеріалів справи, є така, що набрала чинності, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 26 травня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитини війни за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
З цих підстав постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2009 року про визнання протиправною бездіяльності УПФУ Октябрського району в м. Полтаві щодо не нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_3 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та зобов’язання УПФУ Октябрського району в м. Полтаві провести перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за вказаний період підлягає скасуванню і закриттю провадження по справі в цій частині.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п. 3, 309 ч.1 п. 4, 205 ч.1 п. 2, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві задовольнити частково.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2009 року в частині визнання протиправною бездіяльність УПФУ Октябрського району в м. Полтаві щодо не нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_3 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та зобов’язання УПФУ Октябрського району в м. Полтаві провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за вказаний період – скасувати.
Провадження у справі в цій частині - закрити.
У решті постанову місцевого суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним чинності шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:суддя(підпис)
Судді : (підписи)
Згідно: