№1-204\10

              ВИРОК

                                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2010р.                                                          м.Виноградів

         Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді А.А.Надопта, при секретарі І.О.Ребізант, за участю прокурора І.А.Бровді, підсудного, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів кримінальну справу по обвинуваченню-

                                             ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, знаходиться на підписці про невиїзд,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України,

                                                        В С Т А Н О В И В :

          Суд визнав доведенним, що  підсудний Тарнай 23.04.2006р., приблизно о 17.00 годин, за попередньою змовою з ОСОБА_3 (відносно кримінальна справа закрита у зв»язку із його смертю), перебуваючи в лісопарку «Геулос», розташованого в м.Їглава, Чеської республіки, з метою незаконного збагачення, а саме заволодіння грошима в сумі 1.000,00 чеських крон, що згідно до курсу НБ України на 23.04.2006р. становить 218,65 грн., оточили ОСОБА_1, котрий прогулювався з своєю дев»ятимісячною донькою, яка перебувала в колясці, та зі словами «українська мафія» вимагали від нього віддати гроші, погрожуючи фізичною розправою, після чого обшукали потерпілого і переконавшись, що у нього дійсно не має грошей, направились в невідомому напрямку.

       Ці висновки суд обгрунтовує на показах самого підсудного, який у продовж досудового слідства та в судовому засіданні  свою вину в інкримінованому йому злочині послідовно визнав повністю та підтвердив пред"явлене йому звинувачення, у скоєнному щиро розкаюється і просить суд його суворо не карати.

              Зокрема, в суді після роз»яснення  процесуальних прав, передбачених  ст.263 КПК України та змісту ст.63 Конституції України  Тарнай показав, що дійсно  він 23.04.2006р., приблизно о 17.00 годин, за попередньою змовою із своїм знайомим ОСОБА_3, перебуваючи в лісопарку «Геулос», розташованого в м.Їглава, Чеської республіки, з метою заволодіння грошима в сумі 1.000,00 чеських крон, оточили ОСОБА_1, котрий прогулювався з своєю малолітньою донькою та зі словами «українська мафія» вимагали від нього віддати гроші, погрожуючи фізичною розправою. Оскільки він сказав, що грошей не має то вони його обшукали і, переконавшись, що у нього дійсно не має грошей, залишили його, у скоєному  він щиро розкаюється.

            Визначаючи в порядку, передбаченому ст.299 КПК України, обсяг доказів, що підлягають дослідженню, суд, за згодою учасників судового розгляду обмежується допитом підсудного, який визнав себе винним повністю. Дослідження решти доказів вважати недоцільним.

При викладених обставинах, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає вину Тарнай в скоєнні дій, як вимога передачі чужого майна (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб повністю доведенною, а відтак у відповідності до вимог ст.ст.4-5 КК України суд кваліфікує його дії за ч.2 ст.189 КК України як вимагання.

         Обговорюючи питання про обрання виду та міри покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєнного ним злочину, який згідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких, вимагання належить до найбільш небезпечних корисливих злочинів, який посягає на право власності особи. Суд також приймає до уваги те, що підсудний на досудовому  слідстві та у суді повністю визнав свою вину, у скоєному щиро розкаявся, по місцю проживання підсудний характеризується  позитивно \а.с.190\, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває \а.с.179\,  до кримінальної відповідальності раніше  не притягувався \а.с.189\.

          Обставин, які обтяжують відповідальність підсудного, на досудовому слідстві та у суді не встановлено.

         За сукупністю таких обставин, враховуючи необхідність відповідності характера і ступені суспільної небезпечності злочину обставинам його скоєння та особи винного, суд приходить до переконання, що  виправлення та перевиховання підсудного Тарнай  можливе і в умовах без ізоляції його від суспільства, призначивши покараня в межах санкції ч.2 ст.189 КК України із випробувальним терміном.

            По справі  заявленний потерпілим цивільний позов не заявлений.

Питання про речові докази по справ вирішити у відповідності до вимог ст.81 КПК України.

 Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд-

                                                              ЗАСУДИВ:

          Визнати ОСОБА_2 винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України та призначити йому за ч.2 ст.189 КК України  покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

    У відповідності до вимог ст.ст.75-76 КК України звільнити засудженого Тарнай від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом річного іспитового терміну не вчинить нового злочину та покладає на нього виконання слідуючих обов»язків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід до засудженого Тарнай до набрання вироком законної сили залишити попередній- підписка про невиїзд.

Судових витрат та речових доказів по справі не має.

         На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського  апеляційного суду протягом 15-ти діб з дня його проголошення через Виноградівський районний.  

            Головуючий:                                                                       А.А.Надопта

                                                  №1-204\10

      ПОСТАНОВА

                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 .08.2010р.                                            м.Виноградів

      Виноградівський районний суд Закарпатської області у особі головуючого судді А.А.Надопта, при секретарі І.О.Ребізант, прокурора І.А.Бровді, розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів кримінальну справу по обвинуваченню-

                      ОСОБА_3, 1982 р.н., уроженець та мешканець АДРЕСА_2, українець, громадянин України, непрацюючий, не одружений, освіта- середня, раніше судимий, знаходиться на підписці про невиїзд,

 за ст.189 ч.2 КК України,

                                    ВСТАНОВИВ:

      Прокурор звернувсся у суд із постановою про направлення кримінальної справи для вирішення питання про її закриття дощо ОСОБА_3, який 23.04.2006р., приблизно о 17.00 годин, за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи в лісопарку «Геулос», розташованого в м.Їглава, Чеської республіки, з метою незаконного збагачення, а саме заволодіння грошима в сумі 1.000,00 чеських крон, що згідно до курсу НБ України на 23.04.2006р. становить 218,65 грн., оточили ОСОБА_1, котрий прогулювався з своєю дев»ятимісячною донькою, яка перебувала в колясці, та зі словами «українська мафія» вимагали від нього віддати гроші, погрожуючи фізичною розправою, після чого обшукали потерпілого і переконавшись, що у нього дійсно не має грошей, направились в невідомому напрямку.

      Органом досудовго слідства дії  ОСОБА_3 були правильно кваліфікованні за ст.189 ч.2 КК України.

      В процесі  судового розгляду справи прокурор просив дану кримінальну справу закрити, оскільки підсудний ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та надав суду копію свідоцтва про смерть останього за №43 \а.с.181-184\.

    У відповідності до ст.237 ч.1 п.2 КПК України, у справі що надійшла від прокурора, суддя з"ясовує щодо кожного з обвинувачених, зокрема, чи не має підстав для закриття справи або її зупинення.

    Згідно до ч. ст.6 КПК України, кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами.

      Заслухавши думку  учасників процесу, суд приходить до переконання, що на час розгляду даної справи у суді підсудний  ОСОБА_3 помер, а відтак наявні обгрунтовані обставини щод закриття даної кримінальної справи. Зокрема, відповідно до вимог ст.248 КПК України при наявності обставин, передбачених ст.ст.6, 7 ч.1,7-1,7-2,8-9,10,11-1 КПК України суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази.

    У відповідності  та керуючись ст.6. ч.1 п.8, 237, 240, 244 п.5, 248 КПК України, суд-

                             ПОСТАНОВИВ:

      Кримінальну справу №1-204\10 за обвинуваченням  ОСОБА_3 за ст.189 ч.2 КК України- закрити.

      Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд щодо ОСОБА_3 - скасувати.

      Речові докази по справі не має

    На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської  області протягом семи діб з дня її винесення через Виноградіський районний суд.

      Головуючий:                                 А.А.Надопта