справа  № 2- 6281/10                  

                                                        З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я      

         І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

          12 серпня  2010  року                                                                                м. Луцьк      

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді                           Ковтуненка В.В.,

при секретарі                                    Педич Ю.С.,

з участю позивача                 ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

                                                                  В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в обгрунтування заявленого позову посилається на те, що 23 березня 2010 року між ОСОБА_2 та нею було укладено договір позики, згідно якого позичальник ОСОБА_3 отримав кошти в сумі 3 300,00 гривень і зобов'язався повернути до 01 травня 2010 року. На підтвердження отримання коштів в сумі 3 300,00 грн. від неї позичальником ОСОБА_3 23.03.2010 року було надано боргову розписку. Факт отримання коштів ОСОБА_3 від неї можуть  підтвердити свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про що зазначається в борговій розписці від 23.03.2010 року. Таким чином, відповідно до договору позики від 23.03.2010 року (боргової розписки) 01 травня 2010 року закінчився термін повернення грошових коштів. Відповідачем погашення позики не проводилось і станом на 18.06.2010 року заборгованість ОСОБА_2 перед нею складає 3 300,00 гривень основного боргу і 3 % річних 8,25 грн., а всього 3 308,25 грн. Просить суд прийняти рішення про стягнення з ОСОБА_2 на її користь заборгованість в сумі 3 308,25 гривень, що включає в себе 3 300,00 грн. основного боргу,  8,25 грн. відсотків за несвоєчасне повернення позики та  судові витрати по справі.

    В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

  Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього до суду не надходило заяви про  розгляд справи у його відсутності, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню  повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець)  передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж  суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

      Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій  формі,  якщо  його сума  не  менш  як у  десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На  підтвердження  укладення  договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший  документ,
який посвідчує  передання  йому  позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що 23.03.2010 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1   грошові кошти в сумі 3 300,00 грн., які зобов’язувався повернути до 01.05.2010 року, що підтверджується письмовою розпискою (а.с. 5). Однак, відповідач  належним чином свої грошові зобов’язання не виконав,  грошові кошти  в сумі 3300,00 грн. позивачу в строк до 01.05.2010 року не повернув, а тому  станом на 12.08.2010 року у відповідача мається заборгованість в сумі 3 300,00 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_2

            Відповідно до ст. 1049 ЦК України,  позичальник  зобов'язаний  повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені  родовими ознаками,  у такій  самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості,  що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що встановлені договором.

              Відповідно до ст. 1050 ЦК України,  якщо позичальник своєчасно не повернув  суму  позики,  він зобов'язаний  сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.  Якщо позичальник своєчасно не повернув  речі,  визначені родовими ознаками,  він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу,  яка нараховується від дня,  коли речі  мали  бути  повернуті,  до  дня  їх  фактичного  повернення позикодавцеві, незалежно  від  сплати  процентів,  належних  йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

    Відповідно до ст. 625 ЦК України,  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

    Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим до виконання.

   Судом встановлено, що ОСОБА_2 прострочив виконання грошового зобов’язання -  грошові кошти в сумі 3300,00 грн. у строк до 01.05.2010 року не  повернув, у зв’язку з цим, відповідно до ст. 625 ЦК України,  зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від  простроченої  суми, що становить  99,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві — пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 при зверненні до суду було сплачено судові витрати, які складають сплату судового збору в сумі 51,00 гривень (а.с. 1) та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гривень (а.с. 2).

          Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що відповідач свої  грошові зобов`язання  в строк до 01.05.2010 року не виконав, грошові кошти в сумі 3 300,00 грн.  позивачу не повернув, та три проценти річних  від  простроченої  суми, що  складає 99,00 грн. позивачу не  сплатив, а також враховуючи те, що при зверненні до суду позивачем було сплачено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51,00 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гривень, а тому за таких обставин заявлений позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212 – 215, 224 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

              Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу – задовольнити повністю.

         Стягнути з  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Тельчі Маневицького району Волинської області,  ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Куликовичі Маневицького району Волинської області, що проживає за адресою : АДРЕСА_2, - 3 399,00 гривень заборгованості, з урахуванням  основного боргу в сумі  3 300,00 гривень,  нарахованих  3 % річних від простроченої суми в сумі 99,00 гривень, за  письмовою розпискою від 23 березня 2010 року.

Стягнути з  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Тельчі Маневицького району Волинської області,  ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Куликовичі Маневицького району Волинської області, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 51,00 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00  гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

                                  Суддя                                                В.В. Ковтуненко