ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.06 р. Справа № 26/131а
Постановлена у нарадчий кімнаті 03 серпня 2006 р. о 16 год. 30 хв.
По справі 26/131а
Господарський суд Донецької області у складі судді Наумової К.Г.
При секретарі судового засідання - Капустін А.Б.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду адміністративну справу
за позовом Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
До Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції (м. Артемівськ)
Про скасування рішення ДПІ № НОМЕР_1 від 25.08.2004 р.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції (м. Артемівськ), далі за текстом “ДПІ”, про скасування рішення ДПІ № НОМЕР_1 від 25.08.2004 р., яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення вимог Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” у сумі 1700 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.
Відповідно до ст.. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” фінансові санкції за порушення цього закону застосовують органи, які видали ліцензію. Органи державної влади можуть діяти лише у межах повноважень встановлених законом. Фінансові санкції за порушення вимог Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” віднесені до адміністративно-господарських санкцій, які застосовуються у порядку визначеному Господарським кодексом України та іншими законодавчими актами. Порядком застосування фінансових санкцій передбачених ст.. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. № 790, функцію прийняття рішення про застосування фінансових санкцій віднесено до компетенції керівника органу, який видав ліцензію Заступник начальника Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції не мав повноважень для прийняття спірного рішення. Спірне рішення прийнято з перевищенням повноважень встановлених ст..8, 9 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”. Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір”, в редакції, що діяла під час встановлення порушення, чинні декларації про максимальні роздрібні ціни повинні знаходитися на видному місці у місці торгівлі лише у суб'єктів підприємницької діяльності які здійснюють торгівлю підакцизними товарами, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту. Позивач не здійснював продаж таких товарів тому застосування до позивача фінансових санкцій є безпідставним.
ДПІ проти позову заперечує, вважає спірне рішення законним посилаючись на наступне.
Відповідно до ст.. 4 Господарського кодексу України, не є предметом регулювання цього кодексу зокрема адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання. Відповідно до п. 1.5 Порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій, який затверджено Наказом ДПА від 04.04.2002 р. № 155, посадови особи органів ДПІ зобов'язані відобразити в акті перевірки усі порушення, які встановлені під час перевірки. Максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, встановлені виробником, визначаються у деклараціях. Відповідно до ст.. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” у суб'єкту підприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, у місці торгівлі такими товарами на видному місці повинні бути розміщені засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари. У місці торгівлі позивача під час перевірки таки декларації були відсутні. Відповідно до п. 16-1 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднані державні податкові інспекції мають право лише здійснювати контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів. Згідно зі ст.. 11 наведеного закону, фінансові санкції можуть застосовувати заступники начальників податкових інспекцій.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, та заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, показання свідків, суд
ВСТАНОВИВ:
23.08.2004 р. ДПІ здійснила перевірку торгового павільйону, що належить позивачу та розташований за адресою АДРЕСА_1 Артемівського району за наслідками якої складено акт № НОМЕР_2 (№ НОМЕР_3) перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обліку суб'єктами підприємницької діяльності.
На підставі даного акту ДПІ прийняла 25.08.2004 р. рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1, яким до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 1700 грн. на підставі абз. 5 ст.. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за відсутністю у місці торгівлі засвідченої виробником або імпортером декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби.
Доказів оскарження позивачем даного рішення в адміністративному порядку суду не надано.
На підставі даного акту ДПІ 25.08.2004 р. також було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 425 грн. на підставі ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Позивач у клопотанні від 20.06.2006 р. посилається на те, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 він отримав 17.09.2004 р., а світлокопію рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 він отримав 08.05.2006 р. звернувшись через свого представника до ДПІ у зв'язку з розглядом Господарським судом Донецької області справи № 28/92 за позовом ДПІ про стягнення з позивача фінансових санкцій у сумі 2766 грн. Оскільки ДПІ не надала своєчасно позивачу рішення № НОМЕР_1, позивач був позбавлений права оскаржити дане рішення своєчасно.
ДПІ представило до матеріалів справи у якості доказу направлення позивачу спірного рішення лист від 25.08.2004 р. № НОМЕР_4. Однак у даному листі мова йдеться про направлення позивачу податкових повідомлень-рішень прийнятих по акту перевірки № НОМЕР_2 від 23.08.2004 р., номери та дати прийняття цих рішень у листі не зазначені, про рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 у цьому листі мова не йдеться.
ДПІ також до матеріалів справи у якості доказу направлення позивачу спірного рішення представлена поштова картка з повідомленням про вручення поштового відправлення Р № НОМЕР_5. Дана картка свідчить про те, що лист відправлений Артемівською ДПІ 13.09.2004 р. (поштовий штемпель), отриманий ПП ОСОБА_1 17.09.2004 р. Опис вкладення у зазначений рекомендований лист до матеріалів справи ДПІ не надано.
Таким чином, ДПІ не доведено, той факт, що позивачу було направлено спірне рішення.
П. 2. ст..99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд також враховує, що спірне рішення прийнято до набрання чинності КАС України.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач не пропустив встановлений ст.. 99 КАС України строк звернення до суду з даним позовом.
В наведеному акті перевірки відображено, що під час перевірки було встановлено, що у місці торгівлі були відсутні засвідчені виробником або імпортером декларації про максимальні ціни на тютюнові вироби
Як зазначалось, фінансові санкції спірним рішенням застосовані на підставі абз. 5 ст.. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за відсутністю у місці торгівлі засвідченої виробником або імпортером декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби.
Абз. 5 ст.. 17 наведеного закону встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій або за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі, у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Законом України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” не встановлено обов'язку суб'єктів підприємницької діяльності мати у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, також не встановлено які суб'єкти та у якому порядку повинні мати такі декларації.
Такий обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності передбачений ст.6 Декрету Кабінету міністрів України „Про акцизний збір”, зокрема даною статтею встановлено, що у суб'єкта підприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, у місці торгівлі такими товарами на видному місці повинні бути розміщені засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, що були подані їх виробником або імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України.
Законом України “Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби” під час здійснення перевірки були встановлені ставки акцизного збору як у відсотках до обороту так й у твердих сумах з одиниці реалізованого товару.
Таким чином у позивача був обов'язок мати у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби.
Ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” передбачено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Ст.. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” визначено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються органами виконавчої влади, уповноваженими Кабінетом Міністрів України в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби України, а в сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності.
Указом Президента України від 11.07.2001 N 510/2001 "Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" на Державну податкову адміністрацію України покладено функції із забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації у цій сфері.
На виконання зазначеного Указу Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 07.08.2001 N 940 "Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору", відповідно до якої утворено у складі ДПА України Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів (далі - Департамент) як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи, у складі державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі - регіональні управління Департаменту з правами юридичної особи та їх територіальні підрозділи. На департамент покласти функції - ліцензування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.
П. 27. Переліку органів ліцензування, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. N 1698 на Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів покладені функції видачі ліцензій на
виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, оптова торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, оптова торгівля алкогольними напоями
виробництво тютюнових виробів, оптова торгівля тютюновими виробами
виготовлення парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового, а п. 27-1 на територіальні підрозділи регіональних управлінь Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у містах, районах, районах у мм. Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності покладені функції видачі ліцензій на роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами
Наказом ДПА України від 21.08.2001 N 331 затверджено Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, відповідно до якого Департамент серед інших виконує і наведені вище завдання, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 N 940.
Крім того, згідно з вказаним Положенням (п. 3.26) Департамент застосовує у випадках, передбачених законодавством, фінансові санкції до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Положенням також передбачено, що Департамент (п. 3.16) організовує видачу суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, і парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами, а також (п. 3.24) організовує проведення перевірок діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо обігу на митній території України спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, інвентаризацію цієї продукції та сировини на підприємствах усіх форм власності, які виробляють, зберігають, транспортують та реалізують таку продукцію.
З наведеного вбачається, що Артемівська об'єднана державна податкова інспекція не є органом на який Кабінетом Міністрів України покладено функцію видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції: виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Згідно зі ст.. 9 цього закону, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують наведені функції.
Відповідно до П. 16-1 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднані державні податкові інспекції мають право лише здійснювати контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів. Зі ст.. 10 вбачається, що право застосування фінансових санкцій відповідно до Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” таким податковим інспекціям не надано.
Суд бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
5) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки відповідач не є органом, уповноваженим видавати суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами та законами України йому не надано повноважень щодо прийняття рішень про застосування фінансових санкцій, встановлених ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” суд дійшов висновку, що Артемівська об'єднана державна податкова інспекція, прийнявши спірне рішення, вийшла за межі своїх повноважень та порушила порядок застосування фінансових санкцій, встановлених ст. 17 спеціального Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Враховуючи наведене, рішення про застосування штрафних (фінансових) від 25.08.2004 р. № НОМЕР_1, яким до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 1700 грн. на підставі абз. 5 ст.. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, підлягає скасуванню, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства судові витрати складаються з судового збору, а також витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією від 31.05.2006 р.
Враховуючи наведене, витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача.
Враховуючи викладене та, керуючись Законами України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, “Про державну податкову службу в Україні”, Указом Президента України від 11.07.2001 N 510/2001 "Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 N 940 "Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору", постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 N 1698 “Про затвердження переліку органів ліцензування”, Положенням про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, затвердженим Наказом ДПА України від 21.08.2001 N 331,
ст. ст. 7 -12, 69-72, 94, 122-163, 254, та прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Скасувати рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) від 25.08.2004 р. № НОМЕР_1, яким до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 1700 грн. на підставі абз. 5 ст.. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь суб'єкту підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду.
Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява та скарга подається на ім'я Донецького апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області.
Постанову підписано 07серпня 2006 р.
Суддя Наумова К Г.