Справа № 2-2656/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

25 серпня 2010 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                 судді Шевченко Л. В.,

при секретареві           Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2010 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.09.2008 між позивачем і відповідачем  укладено кредитний договір № 22031128696, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 91 800 доларів США, строком на 120 місяців по 25.09.2018 із сплатою 15,5% річних, а відповідач зобов’язався його прийняти і повернути позивачеві у строк та на умовах, що передбачені договором.

У забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між сторонами 25.09.2008 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідач передав позивачеві в іпотеку нерухоме майно, а саме, квартиру АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності.

Відповідач не виконує зобов’язання за кредитним договором, не здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами, внаслідок чого станом на 09.12.2009 утворилася заборгованість у сумі 927 943,37 грн.

У зв’язку з цим позивач просить суд розірвати кредитний договір від 25.09.2008 № 22031128696, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту у сумі 927 943,37 грн. та понесені ним судові витрати, а також у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на праві власності.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у ньому.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином
(а. с. 70). Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю відшкодувати кошти позивачу. Судом дані причини були визнані неповажними та відмовлено у задоволенні клопотання.

Згідно з ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За цих обставин, суд на підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України, враховуючи думку представника позивача, який не заперечував проти розгляду справи у відсутність відповідача, визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.  

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 25.09.2008 між ВАТ ««Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 22031128696, згідно з яким кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 91 800 доларів США, а останній зобов’язався отримати його відповідно до умов кредитування за програмою кредитування Кредит під заставу нерухомості   (а.с. 9-15).

Сторони домовилися, що процентна ставка складає 15,5 % річних (п. 1.2.1 кредитного договору), сплата щомісячного ануїтетного платежу встановлена в розмірі 1509,29 дол. США  (п. 1.3.2 кредитного договору), строк кредиту складає 120 місяців (п. 1.1.7 кредитного договору), пеня за прострочення виконання будь-яких грошових зобов’язань – 1 % від простроченої до оплати суми за кожен календарний день прострочення (п. 16.3 кредитного договору).

10.04.2009 сторони уклали додаткову угоду, за умовами якої тимчасово на період з 10.04.2009 по 10.02.2010 (кредитні канікули) сторони домовилися зменшити розмір щомісячного платежу позичальника за кредитним договором до розміру, визначеного в графіку погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором (а.с. 20-23).

Відповідно до ч. 6 п. 1.3 Статуту ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» протоколом Загальних Зборів акціонерів № 3б-45 від 14.10.2009 прийнято рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль». Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» є правонаступником за всіма правами та обов’язками Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (а.с. 36).

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов’язання за договором позивач виконав належним чином, а саме, видав відповідачеві кредит у сумі 91 800 доларів США, що підтверджується копією меморіального ордеру від 25.09.2008 (а.с. 30).

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач систематично порушував свої зобов’язання, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем, згідно з яким станом на 09.12.2009 заборгованість за кредитним договором складає: 765 741,89 грн. – заборгованість за кредитом, 65 757,04 грн. – заборгованість за відсотками, 14 400,55 грн. – пеня за прострочення сплати  кредиту, 82 043,90 грн. – пеня за прострочення сплати відсотків, всього 927 943,37 грн. (а.с. 40-45).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості складений та завірений відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України  правовим наслідком порушення зобов’язання є розірвання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Таким чином, суд вважає за необхідне розірвати кредитний договір № 22031128696 від 25.09.2008 та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за даним договором.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека – це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що 25.09.2008 між сторонами було укладено договір іпотеки, відповідно до якого іпотекодавець (відповідач) передав іпотекодержателю (позивачеві) в іпотеку предмет іпотеки, а саме, квартиру № 52 по вул. Ушинського, 22 в м. Києві, що належить іпотекодавцю на праві власності: 1/3 частина квартири – на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житла Залізничної районної державної адміністрації м. Києва 24.11.1997 на підставі розпорядження, від 24.11.1997 № 17154 та зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації 15.12.1997 під № 2724; 1/6 частина квартири – на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого у Дев’ятій Київській державній нотаріальній конторі 05.07.2007 за реєстром № 2-1022 та зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 31.07.2007 під № 2724; 1/2 частини квартири - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого у Дев’ятій Київській державній нотаріальній конторі 18.04.2008 за реєстром № 2-833 та зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 25.07.2008 під № 2724.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Як передбачено ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Таким чином, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором, забезпеченим договором іпотеки.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на  вимогах закону, тому підлягають задоволенню.

З урахуванням задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1700 грн. судового збору, 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. Керуючись ст. ст. 526, 527, 572, 575, 589, 590, 591, 599, 610, 611, 612, 1054 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 174, 209, 212-215, 218, 223, 224-226 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції задовольнити.

Розірвати кредитний договір № 22031128696 від 25 вересня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції заборгованість за кредитним договором № 22031128696 від 25 вересня 2008 року у розмірі 927 943 гривні 37 копійок.

У рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 25 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Глушко Л. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1999, а саме, квартиру АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Зазначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів з продажу квартири № 52 в будинку № 22 по вулиці Ушинського в м. Києві.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції судовий збір у сумі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий