У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33 – 253/2010 р. Головуюча в суді І–ї інстанції: Білецька В.І.
Категорія: ч. 3 ст. 130 КУпАП
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2010 року м. Полтава
Суддя апеляційного суду Полтавської області Ландар О. В. за участю правопорушника ОСОБА_2, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою останнього на постанову судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05 лютого 2009 року, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, який раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на дев’ять років, -
в с т а н о в и в:
За рішенням суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 03 січня 2009 року, о 01 год. 10 хв., в селищі Велика Багачка ( вул. Жовтнева ), порушуючи вимоги пункту 2. 9 Правил дорожнього руху України, керував автомобілем « ВАЗ 21063 », державний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння.
Не погоджуючись з висновком суду в частині адміністративного стягнення, ОСОБА_2 в поданій скарзі вказує, що єдиним джерелом його доходу є експлуатація транспортного засобу, тому просить не позбавляти його права керування, а застосувати адмінстягнення стягнення у виді громадських робіт.
Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення правопорушника, який підтвердив факт неодноразового притягнення його до адміністративної відповідальності за керування автомобілем в сталі алкогольного сп’яніння, приходжу до висновку, що подана ним скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, в ході перевірки матеріалів цієї справи, встановлено, що висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, який протягом попереднього року неодноразово піддавався відповідальності за вчинення аналогічного правопорушення, обґрунтований сукупністю наявних в матеріалах справи доказів, об’єктивність яких сумнівів не викликає і правопорушником не оспорюється, що вбачається із змісту поданої скарги та наданих ним пояснень в суді апеляційної інстанції.
При накладенні адміністративного стягнення на винного суд першої інстанції відповідно до загальних правил, визначених ст. 33 КУпАП, врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та піддав ОСОБА_2 адміністративному стягненню в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП. Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 протягом 2008 року шість разів притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічного правопорушення та свідчить про явне його небажання стати на шлях виправлення, не вбачаю підстав для пом’якшення обраного щодо нього адміністративного стягнення, вид і розмір якого є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчиненню нових правопорушень.
За таких обставин, постанова судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05 лютого 2009 року винесена з дотриманням вимог законодавства України про адміністративні правопорушення, є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
З огляду на наведене та керуючись статтею 293 КУпАП суддя апеляційного суду -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05 лютого 2009 року щодо нього – без змін.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
суддя
Апеляційного суду Полтавської області О. В. Ландар