Справа № 2- 470 /2010 р.

                                                         РІШЕННЯ
                                                 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

19.08. 2010 року                           Звенигородський районний суд Черкаської області
у складі: головуючої-судді                                         Кащук А.М.
при секретарі                                                               Матвієнко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородки цивільну справу за позовом  ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про  визнання дій неправомірними та стягнення  підвищення  до пенсії  як  дитині війни,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 просить стягнути з Управлінням Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області підвищення до пенсії, як дитині війни передбачене ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року з наступними змінами і доповненнями,

в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  за періоди : з 09.07.2007 р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008 о. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009 р. по даний час з урахуванням фактично виплачених сум., та визнати  неправомірними дії УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області щодо виплати підвищення до пенсії, як дитині війни в меншому розмірі ,ніж це передбачено ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».  Свої вимоги позивачка мотивує тим, що згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідач зобов’язаний  виплачувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, однак відповідач таку виплату не проводив, чим порушив конституційне право позивачки.

    Позивачка в судове засідання не з’явилась, але подала заяву про те, що позов підтримує повністю і просить суд розглянути справу без її участі.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області в судове засідання не з’явився, але подав заперечення на позовну заяву та заяву про те, що управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі позовні вимоги не визнає в повному обсязі і просить суд розглянути справу без його участі.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що позивачка  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України і згідно до ст. 1 Закону України № 2195-1У від 18.11.2004 р. « Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, поскільки на час закінчення Другої світової війни ( 2 вересня 1945 року) їй було п’ять років.

Виходячи із того, що позивачка є дитиною війни в розумінні Закону України « Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що на нього повністю поширюються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Закон України « Про соціальний захист дітей війни » від 18.11.2004 року № 2195 - У набрав чинності з 1.01.2006 року ,  однак Законом України « Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 р., статтею  77 дія статті 6 розділу 2 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» була призупинена і відповідні підвищення пенсії дітям війни не проводилися.

Законом України « Про державний бюджет України на 2007 рік » від 19.12.2006 р., статтею 71 п. 12 дія статті 6 розділу 2 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » також була призупинена і відповідні підвищення пенсії дітям війни не проводилися.

Рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007 року № 6-рп/2007  визнано неконституційними :

п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » з урахуванням ст. 111 цього Закону;

ст. 111, за якою підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » виплачується особам, які є інвалідами (крім тих на яких поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
      Також в рішенні зазначено:

що зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках передбачених
Основним Законом України;

внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму та порушує гарантоване ст. 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень;

оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України;

Верховна Рада України неповноважна при прийнятті Закону про Державний бюджет
України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та /або будь - яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Відповідно до п.41 розділу II Закону України « Про держбюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 27.12.2007 р.  ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » від 18.11.2004 року була викладене в новій редакції, згідно до якої дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням  Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. положення п. 41 розділу II Закону України « Про держбюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 27.12.2007 р. визнані неконституційними.

Постанова КМ України № 530 від 28.05.2008 р.  « Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» є підзаконним нормативним актом, який обмежує права , свободи та соціальні гарантії громадян, а тому при нарахуванні підвищення до пенсії відповідач повинен керуватися ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, яка діє і на даний час. В Законі України « Про Держбюджет  України на 2009 р.» в ст. 71 передбачено , що Кабінету Міністрів України надано право у 2009 р.  встановлювати розміри соціальних виплат , які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань передбаченими за відповідними бюджетними програмами. Однак підвищення до пенсії , згідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» визначаються залежно від розміру мінімальної пенсії за віком , а не мінімальної заробітної плати.

Таким чином суд вважає, що з 9.07.2007 року і по 31.12.2007 р.та з 22.05.2008 р. і по даний час  ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » діяла в редакції цього закону від 18.11.2004 року, згідно якої дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Отже суд вважає, що позивач мав право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 9.07.2007 року і по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 р.  і по даний час.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «  Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом. Позивачка має стаж понад 20 років.

При цьому ч. 3 статті 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно з цим Законом. Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, так як чинним законодавством не встановленого іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком. Оскільки Закон України « Про соціальний захист дітей війни» передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, розмір мінімальної пенсії за віком, то на думку суду застосування ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 цього Закону.

За приписами абзацу  статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року № 749-V, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в такому розмірі: з 1 січня 2007 р. – 380 грн.; з 1квітня 2007 року - 406 грн. ., з 1 жовтня 2007 року - 411 грн.  Відповідно до ст. 58 Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність з 1.01.2008 р. - 470 грн.; з 1.04.2008 р. – 481 грн.; з 1.07.2008 р. – 482 грн.; з 1.10.2008 р. – 498 грн. Відповідно до ст. 54 Закону  України « Про Державний бюджет України на 2009 р.» прожитковий мінімум для непрацюючих в січні-жовтні 2009 р. становив -498 грн ., а з 1.11.2009 р. – 573 грн. Відповідно до ст. 1 Закону України від 20.10.2009 р. « Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» встановлено , що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1.10.2010 р. становить 695 грн.

Враховуючи викладене на користь позивачки слід стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на користь ОСОБА_2   підвищення до пенсії,  передбачене ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» за періоди : з 9.07.2007 р.  по 31.12.2007 р.;  з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. ; з 1.01.2009 р. по даний час, з урахуванням фактично виплачених сум.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є  обґрунтованими та  такими що підлягають задоволенню , а саме: відповідача слід зобов'язати нарахувати та виплатити підвищення до пенсії позивачки, передбачене ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 9 липня 2007 року по З1 грудня 2007 року   та з 22.05.2008 р. та по даний час, тобто  з часу коли положення Законів України  Про Держбюджет України на 2007р.та 2008 роки , якими було зупинено дію ст. 6 Закону України  « Про соціальний захист дітей війни » від 18.11.2004 року були визнані неконституційними.

    На підставі ст.6 Закону України  « Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року з наступними змінами і доповненнями, Рішення Конституційного Суду України  № 6-рп/2007 від 9.07.2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 10 р/п/2008 від 22.05.2008 р. , ст.28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст.87 Закону України « Про пенсійне забезпечення» та керуючись ст.ст.  10,11, 60,61, 208,209, 212-215,218 ЦПК України , суд –

                                            в и р і ш и в :

позов   ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про  стягнення доплати до пенсії  як  дитині війни – задоволити  повністю.

    Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області щодо виплати підвищення до пенсії, як дитині війни в меншому розмірі ,ніж це передбачено ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» - неправомірними.

    Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на користь  ОСОБА_2  підвищення до пенсії,  передбачене ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» за періоди : з 9.07.2007 р.  по 31.12.2007 р.;  з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. ; з 1.01.2009 р. по даний час, з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області   в дохід держави судовий збір в сумі  8.50 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання  апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд.

Суддя