Справа № 11 - 559 Головуючий у 1-й інстанції-
Категорія ч.2 ст. 307 КК – Т.З. Гусач О.М.
Доповідач - Юренко Л.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого – Кожевнікова О.В.
Суддів – Томилка В.П., Юренко Л.А.
З участю прокурора – Слісаренка Г.О.
Підсудного - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчук від 31 травня 2010 року.
Цією постановою кримінальну справу в частині обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України направлено на додаткове розслідування.
Кримінальна справа в частині обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 263 КК України по епізодам від 12 та 18 червня 2009 року виділена в окреме провадження і розгляд справи в цій частині продовжений судом.
В частині кримінальної справи, яка направлена на додаткове розслідування, ОСОБА_2 пред’явлене обвинувачення в тому, що він в середині травня 2009 року незаконно придбав з метою збуту наркотичний засіб – опій ацетильований та збував його в період 3-6 та 8-11 червня 2009 року ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_14, а в серпні 2009 року незаконно придбав дикоростучі головки маку, виготовив з них з метою збуту опій ацетильований та збував його 26 вересня, 2 та 3 жовтня 2009 року ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18
Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд вказав, що органом досудового слідства допущена суттєва неповнота у встановленні обставин виготовлення та збуту наркотичних засобів, яка не може бути усунута в судовому засіданні. Суд зазначив, що підсудний заперечував свою причетність до збуту наркотичних засобів, а показання допитаних судом свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та Яременка щодо цього суперечливі. Усунути виявлену суперечність неможливо через неявку інших свідків до суду. Окреме доручення про встановлення місця проживання свідків не виконане. Факт участі у справі як понятих осіб, що вживають наркотичні засоби і фактично є «штатними» понятими по справах про обіг наркотичних засобів, поряд з показаннями свідка ОСОБА_3 про те, що вона давала показання, будучи залежною від працівників міліції, може свідчити про необ’єктивність наявних у справі доказів і має бути перевіреним.
В апеляції прокурора ставиться питання про скасування постанови суду як безпідставної. Прокурор стверджує, що по справі в достатній мірі встановлені обставини вчинення злочину і заявляє, що встановлення місця проживання свідків не є підставою для направлення судового доручення, передбаченого ст. 315-1 КПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, промову прокурора про скасування постанови суду за викладених у апеляції підстав, промову підсудного, який просив залишити постанову суду без змін та стверджував про фальсифікацію щодо нього справи, перевіривши матеріали кримінальної справи та мотиви апеляції, не вбачає підстав для її задоволення.
Статтею 281 КПК України встановлено, що суд має повернути справу на додаткове розслідування, коли під час його проведення всупереч вимогам ст.22 КПК України були поверхово та однобічно перевірені обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи та якщо ця неповнота не може бути усунена в судовому засіданні.
Винесена судом постанова ґрунтується на вказаних положеннях закону, а його посилання на те, що органом досудового слідства не встановлені обставини збуту ОСОБА_2 наркотичних засобів, відповідає матеріалам справи.
Так, свідок ОСОБА_3 заперечувала як факт придбання нею у підсудного опію, так і те, що була присутня при збуті ОСОБА_2 опію ОСОБА_4. Зміну своїх показань пояснила тим, що будучи наркозалежною особою, давала їх на досудовому слідстві під впливом працівників міліції.
Свідок ОСОБА_4 не зміг назвати кількість та об’єм придбаного у ОСОБА_2 наркотичного засобу.
Крім того, під час досудового слідства по більшості епізодів не встановлено та не вказано у постанові про пред’явлення обвинувачення кількість та об’єм збутого ОСОБА_2 наркотичного засобу ( епізоди щодо ОСОБА_19, ОСОБА_17, епізоди виготовлення для збуту опію у серпні та 26 вересня 2009 року).
Більшість свідків, на показання яких як на доказ причетності ОСОБА_2 до збуту наркотиків посилається досудове слідство, в судове засідання не з’явились, постанови про примусовий привід та судове доручення про встановлення їх місця проживання залишились не виконаними, що позбавило суд можливості усунути істотні суперечності по справі.
Крім того, протоколи допитів цих осіб є ідентичними один одному, слово у слово повторюються, з огляду на що суд обґрунтовано зазначив на необхідність безпосереднього допиту свідків у судовому засіданні.
Правильно вказав суд і на необхідність перевірки того де саме перебували поняті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 при затриманні та огляді одягу ОСОБА_2 3.10.2009 року - в м. Кременчуці, про що свідчить протокол огляду, чи в м. Харкові, про що є дані в матеріалах справи.
Посилання прокурора на те, що суд не може порушувати в судовому доручення питання про встановлення місця проживання свідків, суперечить чинному законодавству.
Статтями 68 та 166 КПК України передбачено, що слідчий на досудовому слідстві має встановити всі дані про особу свідка, в тому числі і місце його проживання.
Оскільки в судове засідання свідки не з’явились, примусовим приводом не було встановлено місце їх знаходження, то суд обґрунтовано у відповідністю зі ст. 315-1 КПК України доручив органу досудового слідства встановити анкетні дані свідків - місце їх дійсного проживання.
Направляючи справу на додаткове розслідування, суд вказав які саме слідчі дії необхідно виконати та які обставини з’ясувати.
Постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.365 ,366 КПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Автозаводського районного суду м. Кременчук від 31 травня 2010 року щодо ОСОБА_2 - без змін.
С У Д Д І :
Кожевніков О.В. Томилко В.П. Юренко Л.А.