ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" вересня 2007 р. | Справа № 26/263-07-6035 |
За позовом : товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН-ПОРТ»;
до відповідача : Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області;
про стягнення 22 188 грн. 44 коп.
Суддя Никифорчук М.І.
за участю представників :
від позивача : Садчиков М.В. за довіреністю;
від відповідача : не з’явився;
Суть спору : товариством з обмеженою відповідальністю «ГРІН-ПОРТ» ( далі –позивач) заявлено вимога про стягнення з Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області ( далі –відповідач) боргу в сумі 22 188 грн. 44 коп. за невиконання умов договору № 315/1 від 20 листопада 2006 р.
Представник позивача вимоги підтримує.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, був повідомлений про час там місце розглядання справи за наявною у матеріалах справі адресою, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення від 18 серпня 2007 р., про отримання виклику до суду, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, отже справа розглядається згідно вимог ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд, -
у с т а н о в и в :
20 листопада 2006 р. між сторонами по справі укладений договір на надання послуг по вивозу та/або прийому для поховання ТПВ № 315/1.
Згідно з п.1.1 договору, замовник, тобто відповідач по справі, доручає, а підприємство, тобто позивач, бере на себе зобов’язання виконувати комплекс послуг (робіт) по прийому, вивозу твердих побутових відходів ( далі - ТПВ), будівельних відходів 3-го та 4-го класу небезпеки згідно ДБН В.2.4-2-2005 з об’єктів „Замовника” в узгоджені строки, згідно умов цього договору.
Згідно п. 2.4 договору, відповідач, здійснює оплату послуг позивачем в розмірах та у строки, зазначені у розділі 4 цього договору.
Згідно п. 4.2 договору, оплата робіт здійснюється згідно виставленого позивачем рахунку протягом 5 днів з дати його отримання відповідачем.
Додатком № 1 до договору, який є невід’ємною частиною договору, сторонами узгоджений розрахунок вартості та/ або захоронення ТПВ, ПО – 1 куб. м. –23,71 грн. без ПДВ.
Згідно рахунку № 10-85 від 31 грудня 2006 р., виставленого позивачем відповідачеві на суму 19 881,92 грн. –оплату за вивіз на поховання ТПВ.
Актом № 1085/12 від 20.12.2006 р., що складений та засвідчений обома сторонами, сторони узгодили, що фактичний обсяг прийнятих відходів в грудні 2006 року склав 698,79 куб. м. на суму 19 881,92 грн. Зауважень по роботі немає.
Вищевикладене повністю підтверджене дослідним судом матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Аналізуючи викладені докази, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.
З вищеприведного договору випливає, що між сторонами по справі виникли господарські відносини з питань, викладених у цьому договорі. Згідно вказаного вище рахунку, вбачається що він виставлений відповідачеві на сплату виконаних позивачем робіт по договору, згідно п.4.2 договору.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що сторонами узгоджується фактичний обсяг прийнятих для поховання ТПВ, про що сторонами 20.12.2006 р. складений вищевказаний Акт № 1085/12.
Дотеперішнього часу вказана в акті сума боргу відповідачем не погашена, що свідчить про порушення відповідачем вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, відповідно яких одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимог частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Отже відповідач зобов’язаний сплатити позивачеві вказану суму.
Згідно вимог частини 2 цієї ж статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Згідно п. 6.2 договору при несвоєчасному виконанні зобов’язань по даному договору, відповідач виплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період на який нараховується пеня.
Відповідно до вказаних умов договору та вимог Цивільного кодексу України відповідачеві нараховано : 3% річних в розмірі 3,72 грн.; інфляційні витрати в сумі - 377,80 грн.; пені в розмірі 1925 грн., згідно наданого розрахунку, який господарський суд вважає правильним, оскільки він відповідає вимогам закону.
Таким чином, борг відповідача складає : суму основного боргу в розмірі - 19881,92 грн., суми 3 % річних, інфляційних витрат та пені у зазначеному вище розмірах.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсягу за таких підстав.
Враховуючи викладене і, керуючись статями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
в и р і ш и в :
Позов – задовольнити.
Стягнути з Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області ( 67562, Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка, вул. Ветеранів, 5; р/р 35419031001644 в УДК у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 05384560 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ( 65058, м.Одеса, пр-кт Шевченка, буд. 6 корп. 10 кв. 30; ідентифікаційний код 30747669 ) : суму основного боргу в розмірі 19 881 ( дев’ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн. 92 коп.; суму пені в розмірі 1925 ( одна тисяча дев’ятсот двадцять п’ять ) грн.; суму 3% річних в розмірі 3 (три) грн. 72 грн.; суму інфляційних витрат в розмірі 377 ( триста сімдесят сім) грн. 80 коп.; державного мита в розмірі 221 ( двісті двадцять одна) грн. 88 коп. та суму витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 ( сто вісімнадцять ) грн..
Рішення набирає законної сили після закінчення 10- ти денного
строку на його оскарження.
Суддя