Справа  № 2-1790/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 серпня 2010 року

             Київський районний суд м. Одеси в складі:

                                          судді  Пучкової І.М    

        за участю секретаря: Маркової О.С., Прутян Х.М., Ящук Л.В.,                Панченко О.В.,Прохорова П.А., Чугуникової М.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3; ОСОБА_4  до ОСОБА_5, третя особа  орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про  усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення в житлове приміщення, стягнення збитків, визначення  порядку користування будинком, приведення  стану квартири у відповідності до технічного паспорту, визначення порядку користування  квартирою за зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, треті особи-третя Одеська державна нотаріальна контора, Сьома одеська державна  нотаріальна контора, орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про  встановлення факту неприйняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання частково недійсним заповіту, визнання частково недійсним свідоцтва про право  власності на 1/2 частину квартири, визнання співвласником квартири, визначення частки у спільній сумісній власності, встановлення факту придбання квартири за особисті кошти, визнання ОСОБА_1, такою, що відмовляється від спадщини, позбавлення права користування квартирою та зняття з реєстраційного обліку, визнання ОСОБА_1, такою, що не прийняла спадщину, встановлення факту  особистих витрат на утримання і поліпшення квартири, визнання права власності за давністю та визнання одноособового права власності на квартиру, стягнення  матеріальних збитків та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

     ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ОСОБА_3, а  далі також  ОСОБА_4  звернулись до суду з  позовною заявою, яка надалі була уточнена та доповнена,  до  ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення в житлове приміщення, стягнення збитків, визначення  порядку користування будинком, приведення  стану квартири у відповідності до технічного паспорту, визначення порядку користування  квартирою.

    ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та надала до суду зустрічну позовну заяву  до ОСОБА_1. В ході судового розгляду справи ОСОБА_5  декілька раз уточнювала свої позовні вимоги. 1 жовтня 2009 року ОСОБА_5 надала до суду  уточнену позовну заяву до  ОСОБА_1, ОСОБА_4, треті особи-третя Одеська державна нотаріальна контора, Сьома одеська державна  нотаріальна контора, орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про  встановлення факту неприйняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання частково недійсним заповіту, визнання частково недійсним свідоцтва про право  власності на 1/2 частину квартири, визнання співвласником квартири, визначення частки у спільній сумісній власності, встановлення факту придбання квартири за особисті кошти, визнання ОСОБА_1 такою, що відмовляється від спадщини, позбавлення права користування квартирою та зняття з реєстраційного обліку, визнання ОСОБА_1, такою, що не прийняла спадщину, встановлення факту  особистих витрат на утримання і поліпшення квартири, визнання права власності за давністю та визнання одноособового права власності на квартиру, стягнення  матеріальних збитків та моральної шкоди.

        У судовому засіданні представники ОСОБА_1та  ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зустрічний позов не визнали та просять суд відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви як безпідставної.

        Відповідач ОСОБА_5 у судових засіданнях, та письмових запереченннях проти позову ОСОБА_1, ОСОБА_1, позовні вимоги не  визнала. Відповідач посилається  на те, що її мати з 1950 року проживала в АДРЕСА_1, що складався з однієї кімнати. В 1975 році мати уклала шлюб з ОСОБА_6 , який став проживати разом з нею в цьому будинку. ОСОБА_5 з 1981 року по 1992 рік витрачала   кошти на утримання  вітчима та  поліпшення стану житлового будинку. В 1992 році ОСОБА_5  викупила цей будинок  та оформила всі правовстановлюючі документи на ім’я своєї матері.  яка померла в 1993 році.  ОСОБА_6 оманним  шляхом отримав свідоцтво про право власності на спадщину і залишив заповіт на ім’я своєї доньки від першого шлюбу - ОСОБА_7, яка  померла в ІНФОРМАЦІЯ_1 році.  Після її смерті ОСОБА_1 неправомірно отримала свідоцтва про право власності  на 9/80 спірного будинку.

        ОСОБА_5 надіслала до суду клопотання про подальше слухання справи у її відсутністі,  просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та задовольнити її зустрічний позов про встановлення факту неприйняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання частково недійсним заповіту, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на 1/2 частину квартири, визнання співвласником квартири, визначення частки у спільній сумісній власності, встановлення факту придбання квартири за особисті кошти, визнання ОСОБА_1, такою, що відмовляється від спадщини, позбавлення права користування квартирою та зняття з реєстраційного обліку, визнання ОСОБА_1, такою, що не прийняла спадщину, встановлення факту  особистих витрат на утримання і поліпшення квартири, визнання права власності за давністю та визнання одноособового права власності на квартиру, стягнення  матеріальних збитків та моральної шкоди .

    Представник органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради просила суд частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1  - в частині вселення позивачки та її неповнолітніх дітей у спірний будинок, інші позовні вимоги та вимоги ОСОБА_5 залишила на розсуд суду.

    Представник третьої особи - Третьої одеської державної нотаріальної контори - у судове засідання, повідомлений належним чином про час і місце слухання справи,  просив суд розглянути справу за його відсутності.

    Представник третьої особи - Сьомої одеської державної нотаріальної контори -  у судове засідання не з’явився, надіслав до суду лист про розгляд  справи у його відсутності.

         Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наданні докази, суд вважає, що задоволенню підлягають лише позовні вимоги ОСОБА_1. в частині вселення в спірну квартиру, інші позовні вимоги сторін задоволенню не підлягають.

         Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право  власності, виданого 18 березня 1997 року державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори  ОСОБА_8 після смерті його дружини- ОСОБА_10, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року належить право власності на 1/2  частину  спільного майна подружжя - будинку № 54 по проспекту Свободи в м. Одесі .

    ОСОБА_5 після смерті її матері - ОСОБА_10, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, належить 3/80 житлового будинку  з надвірними спорудами, що  розташовані на земельної ділянці, загальною площею 1889 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва  про право на спадщину за заповітом, виданого 02 березня ІНФОРМАЦІЯ_1 року державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори, реєстровий номер  4-590.

    Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за  заповітом, яке було видане державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори  26 липня ІНФОРМАЦІЯ_1 року та зареєстроване за № 1-9897,  ОСОБА_11 є спадкоємцем  зазначеного в заповіті майна ОСОБА_8, померлого 26 грудня 2000 року. Спадкове майно належало померлому на підставі  свідоцтва про право власності, виданого Третьою одеською державною нотаріальною конторою 18 березня 1997 року за  реєстром № 4-991, свідоцтва  про право на спадщину за законом, яке було видане Третьою одеською державною нотаріальною конторою 18 березня 1997 року за  реєстром № 4-993, та  складається з 9/80  житлового будинку  з надвірними спорудами, що  розташовані на земельної ділянці загальною площею 1889 кв. м , за адресою: АДРЕСА_1.

      Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого  25 серпня 2002 року  державним нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори та зареєстрованого за № 2-3644, спадкоємцем майна ОСОБА_7, померлої 11 листопада ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є її донька - ОСОБА_1. Спадкове майно, на яке було видане вказане свідоцтво, складається з  9/80  житлового будинку  з надвірними спорудами, що  розташовані на земельної ділянці загальною площею 1889 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1

     ОСОБА_4 надав до Сьомої одеської державної нотаріальної контори заяву про те, що йому відомо про видачу ОСОБА_1 свідоцтва  про право власності на спадщину за законом  на частину  житлового будинку  з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та він не претендує на спадщину. Таким чином,  позивач ОСОБА_1 не є  співвласником  спірного будинку.

    Судом встановлено, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку  прийняла спадщину  ( ст.524, 529 ЦК України  в редакції 1963 року , якій діяв на час відкриття спадщини) і набула право власності  на спадкове майно - 9/80 спірного буднику.

    Згідно з ст.  524 ЦК України (в редакції 1963 року), спадкування здійснюється за законом та за заповітом.

    Частина 1 статі 529 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачає першу чергу  спадкоємців за законом – діти,  чоловік, дружина померлого.

    Статтею 553 ЦК України ( в редакції 1963 року) передбачено, що  спадкоємець за законом або за заповітом може відмовитись від  спадкування.

    Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право  вимагати  усунення перешкод  у здійсненні ним права користування та розпорядження  своїм майном.

    Судом не було встановлено підстав для визнання ОСОБА_1, такою, що не прийняла спадщину.      

          У відповідності до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.                                        

  Суд вважає, що позов   ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, в частині зобов’язання ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_1, яка діє як в своїх інтересах так від імені та в інтересах неповнолітніх дітей у користуванні 9/80 АДРЕСА_1, які належать їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 серпня 2002 року, шляхом вселення позивачки та її  неповнолітніх дітей спірний будинок,                            

Разом з тим, окрім вселення, інші позовні вимоги ОСОБА_1 та позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

          Позивач не обґрунтував у позовних  вимогах та наданих суду поясненнях, з яких підстав він виходив щодо визначення порядку користування жилою площею.              Суду не надано відомостей, коли після оформлення правовстановлюючих документів був реконструйований спірний будинок, чи є істотне порушення будівельних норм і правил, не надана належна технічна документація будинку, якщо він був перебудований, клопотань  щодо призначення експертизи від сторін в справі  до суду не надходило, тому визначити порядок користування за вказаними позовними вимогами неможливо.  

          ОСОБА_1 не забажала скористатись своїм правом, яке було їй відомо, щодо призначення відповідної судової експертизи.

               Суд вважає, що ОСОБА_1  не надала  належних доказів щодо її позовних вимог про стягнення компенсації та матеріальних витрат.

         Позовні вимоги ОСОБА_4 про зобов’язання усунення порушення його прав як власника 9/80 частин спірного домоволодіння та приведення квартири № 5 у відповідність до технічного паспорту задоволенню не підлягають, оскільки він не є власником  спірного будинку.

        Відповідно до п.6 ст.3 ЦК України, основною із засад цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність.

        Суд вважає,  що  ОСОБА_5 не надано належних доказів щодо жодних з її зустрічних позовних вимог, судом не встановлено ніяких підстав для  їхнього задоволення.

         Керуючись ст. 10, 11, 60, ч.3 ст. 209, ст.ст. 212 – 215 ЦПК України, ст..ст. 524, 529, 534, 541, 549, 553 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. ст. 23, 369, 391, 1166, 1167 ЦК України, ст. 155 ЖК України,-

 .

           ВИРІШИВ:

          Зобов’язати ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ОСОБА_3, у користуванні 9/80 будинку № 54, по проспекту Свободи в м. Одесі, які належать їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 серпня 2002 року, шляхом вселення  ОСОБА_1 та неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вказане приміщення.  

    В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  до ОСОБА_5 про  стягнення збитків, визначення  порядку користування будинком, приведення  стану квартири у відповідності до технічного паспорту, визначення порядку користування  квартирою -  відмовити.

        В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, треті особи - Третя одеська державна нотаріальна контора, Сьома одеська державна нотаріальна контора, орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради - про  встановлення факту неприйняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання частково недійсним  заповіту, визнання частково недійсним свідоцтва про право  власності на 1/2 частину квартири, визнання співвласником квартири, визначення частки у спільній сумісній власності, встановлення факту придбання квартири за особисті кошти, визнання ОСОБА_1 такою, що відмовляється від спадщини, позбавлення права користування квартирою та зняття з реєстраційного обліку, визнання ОСОБА_1, такою, що не прийняла спадщину, встановлення факту особистих витрат на утримання і поліпшення квартири, визнання  права власності  за давністю та визнання одноособового права власності на квартиру, стягнення  матеріальних збитків та моральної шкоди – відмовити.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя

    .