Справа  № 2-1768/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2010 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

    судді  Пучкової І.М    

    за участю секретаря Прохорова П.А., Панченко О.В., Чугуникової М.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

     ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 24 травня 2008 року  в ході конфлікту відповідач  наніс  їй  удар кулаком в бік в область печінки.  Вказані противоправні дії відповідача завдали їй  значну матеріальну шкоду, оскільки вона була змушена тривалий час лікуватися від отриманої травми, крім того ці неправомірні дії відповідача завдали їй  і значні моральні страждання, які ОСОБА_1 оцінює в 5000 гривень.

    У судовому засідання позивачка позов підтримала та просила суд його задовольнити, наполягаючи  на стягненні на її користь моральної шкоди в розмірі 5000 гривень.

    Відповідач у судовому засідання позовні вимоги не визнав, однак не спростовував той факт, що між ним та позивачкою дійсно виник інцидент, але ОСОБА_2 стверджує, що в ході сварки він не наносив ніяких ударів  позивачці.

    Представник відповідача у судовому засіданні  заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивачка не надала суду належних доказів стосовно завдання їй моральної шкоди, надані позивачкою копії медичних довідок не підтверджують той факт, що ОСОБА_1 страждає переліченими в цих довідках захворюваннями саме внаслідок  отриманого 24 травня 2008 року  удару.

    Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наданні докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    З відмовного матеріалу Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за   № 2991 від 30 травня 2008 року  вбачається, що  24 травня 2008 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, на АДРЕСА_1, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ґрунті неприязних  відносин  виник конфлікт, якій перейшов у сварку.

    24 травня 2008 року громадянку ОСОБА_1 було офіційно попереджено  про недопустимість порушення законодавства.

    26 травня 2008 року  у відношенні громадянина  ОСОБА_2 складено  протокол №126789 про адміністративне правопорушення. Постановою від 26 травня 2008 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України,  у вигляді штрафу в розмірі 51 грн.  Вказана постанова відповідачем оскаржена не була, крім того,  в судовому засіданні відповідач  пояснив суду, що він сплатив штраф, не заперечує того факту, що між ним та позивачкою дійсно виникла сварка.

    Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

      Позивачкою не надано належних  доказів її доводів, що  після того, як 24 травня 2008 року відповідач наніс їй удар кулаком в бік в районі печінки, вона була вимушена лікуватися три тижні, що й спричинило їй моральні страждання. Згідно з довідкою міської клінічної лікарні  м. Одеси № 3  від 24  травня 2008 року, ОСОБА_1 доставлена до травмпункту  з діагнозом забиття правої половини грудної клітки в область реберної дуги по лінії передньої пахви.  

      Суд, враховуючи той факт, що відповідач у судовому засіданні  визнав, що він у відношенні позивачки поводився неприпустимо, приходить до висновку, що  противоправна поведінка відповідача завдала  ОСОБА_1  душевні страждання.  

Відповідно  до постанови  Пленуму Верховного Суду України  «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, встановлене Конституцією  ( 254к/96-ВР   )  та  законами  України  право  на  відшкодування  моральної  (немайнової)  шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод  громадян.  

Згідно з п. 3 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, під моральної шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних  явищ, заподіяних фізичній  чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю  інших осіб.

Відповідно до п. 9 цієї Постанови Пленуму Верховного Суду України  та ст.1167 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди  визначається судом  залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних  страждань,   погіршення здібностей   потерпілого   або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди,  якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин,  які мають істотне значення. При   визначенні   розміру   відшкодування   враховуються   вимоги  розумності і справедливості.

Суд вважає, що розмір моральної шкоди в 5000 гривень є значно завищеним, тому відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 гривень буде відповідати принципам розумності та справедливості і обставинам справи.

    Керуючись ст. 10, 11, 60, 212 – 215 ЦПК України,  ст. ст. 23, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України  № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику  в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», -

ВИРІШИВ:

    Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 100 (сто) гривень.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви до Київського районного суду м. Одеси про апеляційне оскарження рішення суду, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя