Справа № 22ц- 14050 Головуючий у 1 інстанції Наюк Л.М.
Категорія 57 Доповідач Шевченко В.Ю.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
19 серпня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої судді: Олєйникової Л.С.,
суддів: Шевченко В.Ю., Баркова В.М.,
при секретарі Муравченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку Донецької області на постанову Харцизького міського суду Донецької області від 13 січня 2010р. за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
У грудні 2009р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2007р., яке набрало чинності, було задоволено його позов до управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з 01.11.2006р. відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №796-Х11, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно ст.67 вказаного Закону конкретні розміри усіх доплат, пенсій та компенсацій збільшуються Кабінетом Міністрів України. Згідно п.1 постанови КМУ від 27.12.2005р. №1293 збільшено розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону №796-Х11 у 3,5 рази учасникам ліквідації наслідків на ЧАЕС у 1986р. Збільшення розміру пенсії здійснюється без урахування передбачених законодавством надбавок, збільшень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат до пенсії. У зв»язку з тим, що відповідач не збільшив розмір основної пенсії відповідно до вимог постанови КМУ №1293, просив визнати таку бездіяльність неправомірною та зобов»язати відповідача провести перерахунок пенсії по інвалідності зі збільшенням у 3,5 рази основного розміру пенсії.
Постановою Харцизького міського суду Донецької області від 13 січня 2010р. позов задоволено. Позивачу поновлено строк звернення до суду. Дії управління Пенсійного Фонду України в м.Харцизьку щодо неврахування положень п.1 постанови КМУ від 27.12.2005р. №1293 при перерахунку та виплаті позивачу пенсії по інвалідності з 01.11.2006р. визнано неправомірними. Зобов»язано відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності і виплату її з 01.11.2006р. зі збільшенням у 3,5 рази основного розміру згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №796-Х11 ( без урахування інших доплат до пенсії) відповідно до п.1 Постанови КМУ від 27.12.2005р. №1293.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного Фонду України в м.Харцизьку просить скасувати постанову, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід 3 групи, має право на отримання пенсії по інвалідності в розмірах, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме основної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % від розміру мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Суд вважав, що дії відповідача щодо незастосування при перерахунку позивачу основної пенсії вимог постанови КМУ№ 1293 щодо збільшення її розміру у 3,5 рази, не грунтуються на вимогах закону.
Відповідно до п.4 ст. 309 ЦПК України підставою для зміни рішення суду є неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
Встановлено, що позивач є інвалідом війни 3 групи по захворюванню, яке отримане при ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Знаходиться на обліку та отримує пенсію по інвалідності у відповідача.
Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи –50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Згідно частини третьої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частина 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком. Приписи зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1997 року № 523 (з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набула чинності 01 листопада 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове соціальне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позовні вимоги, суд помилково застосував підвищення його пенсії на коефіцієнт 3.5, встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 1293 від 27 грудня 2005 року. Дійсно, п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено збільшення розміру пенсії, призначеної відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у 3.5 рази – пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та пенсію у зв»язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей.
Однак, пунктом 2 цієї ж постанови встановлений мінімальний розмір пенсії, передбачений ч.4 ст. 54 Закону, який фактично відрізняється від мінімального розміру пенсії для інвалідів 3 групи, що визначений саме відповідно до ч.4 ст. 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Так для інвалідів 3 групи постановою Кабінету Міністрів передбачений мінімальний розмір пенсії у 467 грн. У той час, як Законом України від 20 грудня 2005 року №3235-1У «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2006 року складав 350 грн. У зв»язку з чим мінімальна пенсія за віком для інваліда 3 групи, що визначається відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дорівнює 350 х 6 = 2100 грн.
Враховуючи, що позивачу за постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2007р. зроблено розрахунок його пенсії саме відповідно до ч.4 ст. 54 вказаного Закону, а підвищення пенсії у 3.5 рази передбачається постановою Кабінету Міністрів, якою ж передбачений і інший мінімальний розмір пенсії для осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, то у даному випадку право позивача на підвищення його пенсії цією постановою не передбачено. У зв»язку з чим у суду першої інстанції не було підстав для застосування вказаного коефіцієнта підвищення пенсії позивача.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції неправильно застосував Закон, що мав бути застосований, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313- 316 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в м.Харцизьку задовольнити.
Постанову Харцизького міського суду Донецької області від 13 січня 2010р. скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005р. №1293 відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з часу його проголошення, є остаточним та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: