Судове рішення #10571496

                                                                          Справа № 2а-529/2010 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 квітня 2010 року                                                                                       смт. Станиця Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:

головуючого                                                                Соболєва Є.О.

при секретарі                                                               Сухаревській Н.О.

за участю: позивача                                                    ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про оскарження дій суб’єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому просив скасувати постанову серії АН № 120430 від 27.03.10 р. в справі про адміністративне правопорушення, якою на нього було накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу 425,00 грн..

В обґрунтування свого позову позивач посилаючись на неправомірність накладення відповідачем на нього адміністративного стягнення, зазначив, що воно було накладено на нього з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема позивач вказав, що не допускав порушення правил проїзду перехресть, а при розгляді справи про адміністративне правопорушення інспектор ДПС керувався тільки своїм внутрішнім переконанням, а нормами закону, зазначаючи, що останні не з’ясував всіх обставин справи, не опитав потерпілого і свідка події.

 В судовому засіданні позивач позов підтримав, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, крім того надав письмові пояснення ОСОБА_3 який в той день був пасажиром його автомобіля і не був опитаний по суті події, що сталася інспектором ДПС.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому суд вважав можливим розглянути справу по наявним у справі доказам.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

З протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови серії АН № 122430 від 27.03.10 р. вбачається, що позивача  було притягнено до адміністративної відповідальності за те, що він 27.03.10 р.  о 09:45 годині, керуючи автомобілем ДЕО, д/н. ВВ 0817 ВЕ на 757 км автодороги Київ-Довжанська на перехресті при виїзді з другорядної дороги, не пропустив автомобіль, який рухався головною дорогою, чим порушив п. 16.11 ПДР.

В судовому зсіданні позивач пояснював, що його зупинили після того як він, рухався автодорогою з м. Луганська до м. Донецьк у м. Дебальцево Донецькій області, після зупинки перед перехрестям на знак «Стоп», побачив, що на головній дорозі біля стаціонарного посту ДАІ знаходився автомобіль ВАЗ 2104 червоного кольору, водій якого розмовляв з працівником ДАІ. Коли він переконався, що ніхто головною дорогою не рухається і став перетинати перехрестя, доїхавши до середини перехрестя, то побачив, що водій автомобіля ВАЗ 2104 сів до автомобіля і почав рух. Після цього його автомобіль і автомобіль ВАЗ були зупинені працівниками ДАІ. Зупинивши автомобіль від інспектора ДАІ позивач дізнався причину зупинку, а саме те, що не пропустив автомобіль ВАЗ. Пояснення у водія автомобіля ВАЗ не відбиралися, оскільки той не погодився з тим, що його автомобіль не пропустили, тому його зазначили у протоколі про порушення як свідка.

Такі ж обставини у письмовому пояснені суду виклав ОСОБА_3, який до суду з’явитись не зміг через зайнятість по роботі, і який в поясненні зазначив, що його, хоча він був пасажиром автомобіля ОСОБА_1, працівники ДАІ не опитували.

Аналізуючи пояснення позивача, письмові пояснення свідка ОСОБА_3, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Почавши рух другорядною дорогою через перехрестя з головною дорогою, де стояв автомобіль ВАЗ, позивач не порушував п. 16.11 ПДР, оскільки автомобіль ВАЗ не рухався.

В даному випадку водій автомобіля ВАЗ, побачивши, що другорядною дорогою через перехрестя рухається транспортний засіб, при початку руху головною дорогою повинен був керуватись п. 10.1 ПДР, який регламентує, що п еред початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Згідно статті 245 КУпАП з авданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку суду, інспектор ДАІ, не давши правильної оцінки діям обох водіїв і притягнувши до відповідальності позивача, тим самим порушив вимоги наведених вище вимог закону щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись   ст. ст. 159-163 КАС України,  

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АН № 122430 від 27.03.10 р., згідно якої на ОСОБА_1 було накладено за ч. 2 ст. 122 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн..  

 

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження постанови, яка може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови, а відповідачем з дня її отримання.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана без попередньої подачі заяви на апеляційне оскарження у строк, передбачений для подачі цієї заяви.

Головуючий:      

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація