Справа № 2- 194

                                               2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

 20 квітня 2010 року                           м. Рогатин

      Рогатинський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого-судді Поглод О.В., секретаря Боянівської Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рогатині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Долинянської сільської Ради,  про визнання права власності на будинковолодіння ,-

В С Т А Н О В И В:

 Мати позивачки була власником будинковолодіння в АДРЕСА_1. Господарство відносилось до категорії „ колгоспний двір”. Станом на 01.07.1990 року в господарстві проживало одна ОСОБА_2, будинковолодіння було її власністю. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. За життя ОСОБА_2 все своє майно заповіла позивачці. Свідоцтва про право власності на будинковолодіння не виготовила.  Будинковолодіння на баланс сільської Ради не прийняте.

Представник позивачка в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі. Суду пояснив, що мати позивачки була власником будинковолодіння в АДРЕСА_1. За життя все своє майно заповіла позивачці але не виготовила свідоцтва про право власності. В 1997 році ОСОБА_2 – померла. Позивачка не може скористатися своїм правом на оформлення спадщини через відсутність правовстановлюючих документів. Просить суд позов задоволити.

Представник відповідача, в судове засідання не з»явився, суду написав заяву, що позов визнає в повному обсязі, справу просить слухати у відсутності їх представника, просить суд позов задоволити.  

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані письмові докази, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини:

З довідки сільської Ради вбачається, що будинковолодіння ОСОБА_2 відноситься до категорії „колгоспний  двір ”  в якому станом на 01.07. 1990 року проживала вона одна.

ОСОБА_2  померла  ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про її смерть, виданим виконкомом Долинянської сільської Ради  07 березня 1997 року.

З посвідченого Долинянською сільською Радою 25 березня 1993 року заповіту від імені ОСОБА_2 вбачається, що все своє майно вона заповіла своїй дочці ОСОБА_1, позивачці по справі.

Згідно ст. 12 69  ЦК України спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка фактично прийняла спадщину і вступила в володіння та користування спадковим майном.

Згідно ст. 392 ЦК України – власник майна може пред”явити позов про визнання його права власності ... у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

З довідки БТІ вбачається, що свідоцтво про право власності на ім”я  ОСОБА_2 не видавалося.

З довідки архітектури вбачається, що будинковолодіння збудовано згідно плану, будівельні норми не порушено.

Підстав для відмови в позові судом не виявлено.

Керуючись ст. ст. 214-215, п.4 ст. 174 ЦПК України, ст. ст. 328, 392, 1216 ЦК України, п.1.6 Тимчасового положення „ Про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно”, п. 10 –б ст. 30 ЗУ „Про місцеве самоврядування” , суд, -  

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити. ОСОБА_1 визнати власником будинковолодіння по АДРЕСА_1, що належало ОСОБА_2.  

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження рішення суду з поданням після цього на протязі двадцяти днів апеляційної скарги  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

 Головуюча: