Справа № 22ц-5500/09

 Головуючий у суді 1 інстанції: Чередниченко В.Є.

Категорія 46

 Доповідач: Перцова В.А.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2009 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Глущенко Н. Г. Суддів: Лисичної Н.М., Перцової В.А.

При секретарі: Шило С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа -Відділ державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 і просила стягнути з нього на її користь неустойку (пеню) за несвоєчасну виплату аліментів у сумі 25 502, 57 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивачка посилалась на те, що рішенням Павлоградського міського суду від 25 вересня 1996 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1Л частини зі всіх видів заробітку. Однак, відповідач сплачував аліменти не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість, у зв’язку з чим відповідач повинен сплатити їй пеню за період з 1 січня 2006 року по 1 вересня 2008 року у вищезазначеній сумі.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 15 липня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення суду і задоволення її позовних вимог з тих підстав, що суд порушив вимоги норм процесуального права, висновки суду не відповідають дослідженим доказам по справі і нормам матеріального права.

Відмовляючи в задоволенню позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не довела порушення її права на отримання неустойки у зв’язку із виникненням • заборгованості по сплаті аліментів з вини особи, яка зобов’язана їх сплачувати за рішенням суду.

З такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки, вони не відповідають вимогам норм матеріального права та дійсним обставинам справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення Павлоградського міського суду від 25 вересня 1996 року відповідач повинен сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_5, 1993 року народження у розмірі !4 частини всіх видів заробітку щомісячно (а. с. 24-25).

З 2006 року відповідач сплачує аліменти несвоєчасно і не в належному розмірі, у зв’язку з чим за кожен місяць утворювалась заборгованість по несплаті аліментів, зазначена у довідці ВДВС Павлоградського МРУЮ від 9 червня 2009 року № 03/19687 (а. с. 113-114). Станом на 1 вересня 2008 року вона становила 2 166, 58 грн.

Відповідач неодноразово попереджався виконавчою службою про необхідність погашення заборгованості по сплаті аліментів (а. с. 134-136).

Сума неустойка, обчислена за період з 1 лютого 2006 року по 1 вересня 2008 року (в межах позовних вимог) становить 13 029, 63 грн., виходячи з наступного розрахунку: 250х28%+533хЗ 1%+687, 2х30%+745, ЗхЗ 1 %+753, 4х30%+761, 5x31 %+769, 6хЗ 1 %+777, 7х30 %+1038, 7х31%+1048, 7х30%+1071, 7х31%+1275, 70х31%+1293, 1х28%+1160, 5х31%+1327, 9 Х30%+1356, 4х31%+1384, 9х30%+1413, 4х31%+1601, 08х31%+1479, 58х30%+1508, 08х31+168 9, 28х30%+1720, 48x31%+1751, 68x31%+1850, 58х29%+1849, 48x31%+1898, 38х30%+1951, 78 х31%+1855, 18х30%+1908, 58х31%+2166, 58х30%.

Із наданих відповідачем документів вбачається, що в період із січня по липень 2007 року працював у ПП фірма "Почин" і в цей період мала місце затримка виплати йому заробітної плати (а. с. 51, 109). За інший спірний період будь-яких доказів про поважність причин невиплати аліментів у повному обсязі відповідачем не надано.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_2, рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивачки неустойки, а саме, частково задовольнити її позовні вимоги і, враховуючи причини заборгованості, її розмір та матеріальний стан відповідача, керуючись ч. 2 ст. 196 СК України, зменшити розмір неустойки і стягнути з відповідача на користь позивачки неустойку в сумі 2 000 грн. та, відповідно, понесені нею судові витрати в сумі 50 грн., а в решті позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду від 15 липня 2009 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення виплати аліментів за період із січня 2006 року по 1 вересня 2008 року в сумі 2 000 (дві тисячі) грн. та 50 грн. на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.