Справа № 22ц-3222 /2010 Головуючий у першій інстанції –Висоцька Н.В.
Категорія - цивільна Доповідач - Лазоренко М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді БОЙКО О.В.,
суддів: ЛАЗОРЕНКА М.І., ШЕВЧЕНКА В.М.
при секретарі: Пільгуй Н.В.
за участю: позивача ОСОБА_2, представника позивачів ОСОБА_3, прокурора - Демидка Д.А., представника управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернігівської обласної державної адміністрації – Харлампія О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_5 та прокурора Корюківського району Чернігівської області на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5 до управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернігівської обласної державної адміністрації, Корюківської районної державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Корюківскої районної державної адміністрації, виконкому Корюківської міської ради та Корюківської міської ради про безпідставне незабезпечення житлом, зобов’язання відповідачів надання впорядкованого житла чи виділення коштів на придбання житла, виплату коштів за втрачене майно, стягнення матеріального та морального відшкодування
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі позивачі просять скасувати рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2010 року, яким в задоволенні їхніх позовних вимог відмовлено, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянти вказують, що суд не врахував, що на протязі 10 років, з моменту отримання направлення на відселення та взяття їх на квартирний облік Корюківським міськвиконкомом, неодноразово виділялись кошти на забезпечення їхньої родини житлом, проте місцева влада кошти використала на інші потреби. Десятки квартири було виділено громадянам, які в черзі на отримання квартири не стояли, або стали значно пізніше.
Також апелянти вказують, що відмовляючи у задоволенні позову суд безпідставно послався на ст. 43 ЖК України, щодо надання, їм переселенцям, житла в порядку черговості, оскільки законодавцем чітко визначено, що житло відселеним з радіоактивної зони надається протягом року.
В апеляційній скарзі прокурора Корюківського району Чернігівської області також ставиться питання про скасування наведеного рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповним з’ясування судом обставин справи.
Прокурор зазначає, що судом не враховано, що село Озереди Корюківського району, в якому проживає сім’я ОСОБА_5, віднесене до зони гарантованого добровільного відселення, що позивачі з 1999 року перебувають на квартирному обліку на позачергове отримання житла, однак до цього часу питання про надання їм житла, або коштів на його придбання не вирішено.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги позивачів та прокурора підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін, виходячи з наступного.
Судом вірно встановлено, що ОСОБА_2 разом з дружиною ОСОБА_5 проживають в селі Озереди Корюківського району Чернігівської області, яке віднесене до зони гарантованого добровільного відселення.
Згідно з посвідченням від 24 липня 1996 року ОСОБА_2 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, інвалідом 2 групи внаслідок аварії на ЧАЕС.
ОСОБА_5 є також постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 3, що підтверджується відповідним посвідченням..
Відповідно до п.10 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особи віднесені до категорії 1, мають право на позачергове забезпечення житловою площею протягом року з дня подання заяви.
Статтею 46 ЖК України визначено, що громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.
Відповідно до рішення виконкому Корюківської міської ради № 87 від 9.04.1999 року сім»я ОСОБА_5 перебуває на квартирному обліку в списку громадян, які користуються правом позачергового отримання житла. Станом на грудень 2009 року ОСОБА_2 перебував у наведеному списку під № 19. .
Також ОСОБА_2 занесений під № 678 до загально обласного реєстру переселенців, які потребують забезпечення житлом та перебувають на квартирному обліку в області.
Статтею 43 ЖК України визначено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_2 у списку осіб, які мають право на позачергове отримання житла, знаходиться під № 19, в загально обласному реєстру переселенців, які потребують забезпечення житлом занесений під № 678, а перед позивачем у списку знаходяться інші особи, які отримали це право ще раніше за нього, апеляційний суд погоджується з висновком суду 1 інстанції, що надання позивачам житла позачергово було б порушенням принципу черговості, що призведе до порушення прав інших осіб.
Крім того, судом вірно встановлено, що будівництво житла для поліпшення житлових умов осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється за рахунок Державного бюджету, наведений висновок суду 1 інстанції відповідає положенням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», положенням Порядку надання додаткової жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім'ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.1996 року № 1589, постанові Кабінету Міністрів України №931 від 16.09.2005 року, а також положенням ст. 67 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”
Як вбачається з матеріалів справи протягом останніх років фінансування будівництва з державного бюджету в місті Корюківка не здійснювалось, а тому суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку, що Корюківська міська рада та її виконком не мають можливості забезпечити житлом позивачів.
Також є обґрунтованим висновок суду про відсутність підстав для задоволення вимог позивачів про стягнення грошової компенсації за не отримане житло, оскільки Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Постановою Кабінету Міністрів України № 931 від 16.09.2005 року та іншими нормативно-правовими актами не передбачено можливості стягнення грошової компенсації.
Оскільки судом не встановлено вини відповідачів в незабезпеченні позивачів житлом, тому відсутні підстави для стягнення з відповідачів моральної шкоди.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд 1 інстанції ухвалив рішення про відмову у задоволенні вимог позивачів з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, що суд не врахував, що на протязі 10 років, з моменту отримання позивачами направлення на відселення та взяття їх на квартирний облік, неодноразово виділялись кошти на забезпечення їхньої родини житлом, проте місцева влада кошти використала на інші потреби, а також, що відповідачами десятки квартири були виділені громадянам, які в черзі на отримання житла не стояли, або стали значно пізніше, апеляційний суд також не може взяти до уваги, оскільки зазначені доводи ніяким доказами не підтверджені, крім того, як вже зазначалось будівництво житла для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється за рахунок Державного бюджету.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_5 та прокурора Корюківського району Чернігівської області - відхилити.
Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 20 днів.
Головуючий: Судді: