АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА 03680, м. Київ, вул. Солом’янська, 2-а
22-8043/09
Головуючий у 1-й інстанції: Бобровник О.В.
Доповідач: Корчевний Г. В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справа х апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - Корчевного Г. В. Суддів - Лапчевської О.Ф., Слюсар Т.А. При секретарі - Бутенко В.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 11 червня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування житловим будинком, -
встановила:
У травні 2008 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив встановити порядок користування приміщеннями жилого будинку № АДРЕСА_1, виділити йому частку з спірного майна - кімнату розміром 10 кв. м., а відповідачу кімнати розміром 26, 9 кв. м. та 11, 9 кв. м., залишивши підсобні та надвірні приміщення в спільному користуванні.
Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 11 червня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування житловим будинком відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції посилаючись на висновок № 11596 судової-технічної експертизи виходив з того, що виділити сторонам у користування жилі приміщення в будинку, які б відповідали їх часткам у праві користування будинку неможливо в зв’язку з їх нерівнозначністю.
Судом встановлено, що сторони по справі зареєстровані у спірному будинку.
Спірний будинок складається з трьох житлових кімнат розміром 11, 9 м. кв., 26, 1 м. кв. та 10 м. кв.
Вказані обставини ніким не оспорюються і підтверджуються долученими до справи доказами.
Позивач просить виділити йому в користування у квартирі кімнату розміром 10 кв. м., таким чином залишивши в користуванні відповідача кімнати розміром 26, 1 м. кв. та 11, 9 кв. м.
Як встановлено, частки сторін в спірній квартирі складають ОСОБА_1 -1/6 та ОСОБА_2 -5/6.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про власність» власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Статтею 48 цього Закону визначено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права.
Право громадянина на користування належною йому частиною будинку закріплене і в ст. 150 ЖК України.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог помилково керувався висновком № 11596 судової-технічної експертизи про неможливість виділення позивачу в користування 1/6 частини спадкового майна, оскільки зазначеним висновок не встановлює жодних обмежень щодо користування кімнатою площею 10 кв. м.
Чинне законодавство не ставить реалізацію цього права в залежність від того, чи має право власності на такий об’єкт лише одна особа, чи він перебуває у власності кількох осіб.
В останньому випадку право спільної власності здійснюється за згодою всіх співвласників( ст. 358 ЦК України).
Небажання одного із співвласників надати у користування іншому співвласнику належне цим особам майно, є порушенням прав такого співвласника, що підлягають судовому захисту.
Жоден із співвласників не має переваг у користуванні майном і ненадання згоди у його використанні не може тягти за собою обмеження права іншого співвласника.
Обставини, пов’язані з розміром площі, яка припадає на кожного із співвласників, неможливість використання жилого приміщення виходячи з його розміру не мають правового значення при вирішенні спору, який був предметом розгляду.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Солом ‘янського районного суду м. Києва від 11 червня 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Закріпити в користуванні за ОСОБА_1 жилу кімнату площею 10 кв. м.
Закріпити в користуванні за ОСОБА_2 кімнати площею 11, 9 кв. м. та 26, 1 кв. м.
Залишити в загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 веранду площею 8 кв. м, коридор площею 8, 8 кв. м., ванну кімнату 3, 8 кв. м, кухню 5, 1 кв. м., веранду 4, 5 кв. м, кладову 2, 2 кв. м., а також сарай, душову та вбиральню.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.