Справа № 22ц-3890/2010 Головуючий у 1 інстанції – Деркач О.Г.
Категорія – цивільна Доповідач – Позігун М.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 серпня 2010 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого –судді – ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: МАМОНОВОЇ О.Є., ШЕМЕЦЬ Н.В.
при секретарі : Кравченко В.В.
з участю : представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника ВАТ „Чернігівгаз” Литовченко В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Чернігівської міської ради про встановлення сервітуту, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_5 про встановлення безстрокового сервітуту на право експлуатації дворового газопроводу, газового редуктора та проходу до них через земельну ділянку АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_5 В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилалась на неможливість обслуговування зазначених приладів, які знаходяться на земельній ділянці відповідачки, оскільки остання не надає проходу до них для обслуговування.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 червня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Чернігівської міської ради про встановлення сервітуту відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки судом не враховано необхідність обслуговування газових приладів та відсутність доступу до них в зв’язку з відсутністю домовленості між сторонами.
Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив із того, що позивачкою заявлено вимогу про встановлення сервітуту з метою поточного обслуговування дворової системи газопостачання, відсутності доказів звернення позивачки до відповідачки з пропозицією встановлення сервітуту, та наявності заперечень зі сторони останньої, що факт не допуску працівників газової служби мав місце після звернення позивачки до суду, а відповідачка не дала своєї згоди на проведення на її території монтажно-будівельних робіт по перенесенню газового регулятора тиску, а не його обслуговування.
Проте, висновок суду про відсутність підстав для задоволення позивних вимог не ґрунтується на матеріалах справи і не відповідає вимогам закону.
Так, виходячи зі змісту положень ст.. 402 ЦК України, ст. 100 підставою для встановлення сервітуту судом є відсутність домовленості про встановлення сервітуту та про його умови.
Як встановлено судом, відповідачка заперечує проти доступу на її земельну ділянку саме позивачки, на якій розташовані належні на праві власності позивачці газопровод вводу, регулятор тиску та системи газопостачання до житлового будинку АДРЕСА_1, а не працівників газової служби.
Проте, відповідно до абз.2, 4, 5, 11 п 28, умов Договору від 8.04. 2008 року про надання населенню послуг з газопостачання між ОСОБА_4 та ВАТ „Чернігівгаз”, абз.3 п 29 Правил надання населенню послуг з газопостачання, п 1.4.3 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Державного комітету по нагляду за охороною праці № 254 від 1.10. 1997 року, саме ОСОБА_7, як власник, несе відповідальність за технічний стан, безпечну експлуатацію газопроводів і газового обладнання житлових будинків, а також побутових газових приладів і апаратів, димових і вентиляційних каналів, ущільнень вводів підземних комунікацій в будинки і будівлі; зобов’язана невідкладно повідомляти аварійно-диспетчерську службу про всі недоліки в роботі системи газопостачання, забезпечити доступ представників виконавця до систем газопостачання для локалізації та ліквідації аварійних ситуацій, відключення та заміни газових приладів і пристроїв, усунення порушень і несправностей в їх роботі, технічного обслуговування, перевірки стану пломб та інше.
Відповідачем не спростовано доводи позивачки неможливості виконання нею договірних зобов’язань перед виконавцем іншим способом, окрім встановлення сервітуту.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою полягає у можливості проходу та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку і трубопроводів, тощо, і особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки надання земельного сервітуту.
Згідно висновку експерта № С-46 судової будівельно - технічної експертизи від 30 травня 2010 року експертом запропоновано межі земельного сервітуту, який є найменш обтяжливим для відповідачки, що є необхідною умовою, визначеною ст.. 98 ЗК України.
За викладених обставин, суд першої інстанції, вірно встановивши фактичні обставин справи, помилково пришов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково .
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 червня 2010 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.
Встановити ОСОБА_4 сервітут на право експлуатації дворового газопроводу, газового редуктора та проходу до них через земельну ділянку АДРЕСА_1 вздовж лінії підземного газопроводу від хвіртки до місця розташування газового редуктора ( на фасаді будинку) довжиною 5.6 м, завширшки 1 м., загальною площею земельного сервітуту 5.6 кв.м.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 в повернення судових витрат 86 грн. 75коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий : Судді: