Судове рішення #10570482

Справа № 22ц-4539 від 2009 року

 Головуючий в 1 інстанції Максименко О.І.

Категорія 27

 Доповідач Бараннік О.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 рік жовтень 19 дня Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Бараннік О.П.,

суддів - Кіктенко Л.М., Григорченко Є.І.,

при секретарі - Лещинській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ «ВТБ Банк» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання кредитних договорів удаваними та про визнання їх такими, що були укладені у національній валюті України, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» про. визнання кредитних договорів удаваними та про визнання їх такими, що були укладені у Національній валюті, посилаючись на те, що 06 серпня 2007 року між ними, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та ВАТ «ВТБ Банк» були укладені генеральні кредитні угоди № № 06.11-1/07-КІ і 06.10.-1/07-КІ, за якими відповідач зобов’язався надати їм, позивачам, кредитні кошти в порядку і на умовах, що будуть викладені в послідуючих кредитних угодах.

На виконання вказаних угод того ж дня, 06 серпня 2007 року між сторонами були укладені кредитні договори № № 06.11/07-КІ та 06.10/07-КІ, за якими кожному із позивачів банком було надано по 240 000 доларів США для купівлі та реконструкції нежитлрвих споруд, розташованих по вул. Винокурова, 1.

Але, приймаючи до уваги те, що оскільки згадані вище генеральні угоди та кредитні договори передбачали, що кредити мають бути надані позивачам в іноземній валюті, тобто в доларах США, розрахунки між сторонами також мали здійснюватись в тій самій валюті, а в дійсності названі генеральні угоди та кредитні договори вчинювались в національній валюті, позивачі вважають, що зазначені генеральні угоди та кредитні договори були удаваними, бо вчинялись з метою приховання інших правочинів, які сторони вчинили насправді.

В уточненій позовні заяві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили визнати генеральні кредитні угоди № 06.11-1 /07-КІ від 06 серпня 2007 року і 06.10.-1/07-КІ від 06 серпня 2007 року та кредитні договори № 06.11/07-КІ від 06 серпня 2007 року і 06.10/07-КІ від 06 серпня 2007 року удаваними правочинами та вжити до вказаних кредитних договорів правила, що застосовуються до кредитних договорів, валютою яких є національна валюта України, а саме вважати, що кредит банком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був наданий у розмірі 2 400 000 гривень, тобто по 1 200 000 гривень кожному.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2009 року кредитні договори № 06.10/07-КІ від 06.08.2007 року та № 06.11/07-КІ від 06.08.2007 укладені між сторонами визнані удаваними. Цим же рішенням до вказаних кредитних договорів вжиті правила, які застосовуються до кредитних договорів, валютою яких є національна валюта України гривня і пораховано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був наданий кредит на умовах визначених у вищезазначених договорах у розмірі 1 200 000 гривень кожному.

В апеляційній скарзі ВАТ «ВТБ Банк», посилаючись на грубе порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просило рішення суду скасувати як незаконне та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ВАТ «ВТБ Банк» підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з послідуючою постановкою нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що за платіжними дорученнями № № 1 та 2 від 07 серпня 2007 року банком було перераховано на рахунок колективного підприємства «Дніпропетровська трикотажна фірма «Дніпрянка» від імені ОСОБА_2 та від імені ОСОБА_1 1 365 518 гривень відповідно до курсу 500 грн. за 100 доларів США, що було еквівалентно 272 560 доларам США. Решту кредитних коштів в розмірі 207 440 доларів США та 78 770 доларів США позивачами було отримано готівкою в касі банку, тобто більшу частину свого зобов’язання по наданню кредиту відповідач виконав в гривні.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можливо, оскільки він зроблений поверхово, без належного з’ясування дійсних обставин по справі та без врахування положень Закону України «Про банки та банківську діяльність», за яким обмежень щодо вчинення кредитних операцій в іноземній валюті для банків не передбачено. І, оскільки заборон надавати банку валютні кредити не встановлено, рішення суду першої інстанції не може залишатись в силі і підлягає скасуванню, з послідуючою постановкою нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які прийняли на себе умови кредитних угод та в послідуючому належним чином виконували взяті на себе обов’язки, покладені на них зазначеними договорами.

Таким чином, приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 209, 304, 307, п.п. 3-4 ст. 309, ст. 313 - 314, 316 ЦПК України, колегія суддів –

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ВАТ «ВТБ Банк» задовольнити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2009 року - скасувати.

В задоволені позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ВАТ «ВТБ Банк» про визнання кредитних договорів удаваними та про визнання їх такими, що були укладені у національній валюті України, відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але на нього може бути принесена касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація