Справа № 22ц-5755/09

 Головуючий у першій інстанції: Кривошея С. С.

Категорія: 26

 Суддя-доповідач: Дерев‘янко О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2009 року колегія суддів Судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Дерев’янка О. Г.,

суддів Осіяна О.М., Черненкової Л.А.,

при секретарі Горобець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 31 липня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до ВАТ «Павлоградвугілля», посилаючись на отримання виробничої травми за час роботи на шахті «Степова» за трудовим договором з ВАТ «Павлоградвугілля», через що йому, згідно довідки МСЕК від 20 серпня 2008 року встановлено 55% втрати професійної працездатності та III групу інвалідності, а він пережив душевних страждань через втрачене здоров’я, у зв’язку з чим просив виплатити йому страхову виплату за моральну шкоду в сумі 150 000 гривень.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 31 липня 2009 року позов частково задоволено, стягнуто з ВАТ «Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 5500, 00 грн. та вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ВАТ «Павлоградвугілля» посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування судового рішення й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення скасуванню не підлягає, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач утратив працездатність внаслідок виробничої травми, отриманої на виробництві, спричиненої негативними виробничими факторами під час виконання трудових обов’язків, а тому, у зв’язку із внесеними до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" змінами від 23.02.2007 року, відшкодувати завдану йому втратою працездатності моральну шкоду повинен роботодавець, який не створив безпечних умов праці.

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що за час роботи позивач отримав виробничу травму, через що вперше ОСОБА_3 за висновком МСЕК від 20 серпня 2008 року встановлено 55% втрати професійної працездатності, у зв’язку з виробничою травмою та третю групу інвалідності безстроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч. 2 указаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних

життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв’язку з тим, що відповідно до ст. 237 і КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому вказаною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як установлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок виробничої травми, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання ОСОБА_3 трудових обов’язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров’я, пов’язаним із виконанням трудових обов’язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відшкодування на користь ОСОБА_3 моральної шкоди з ВАТ "Павлоградвугілля".

Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237 і КЗпП України їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Присуджений розмір страхової виплати судом’ першої інстанції належним чином вмотивований з урахуванням усіх обставин, що визнані судом істотними, відповідно до засад цивільного законодавства та ст. 2371 КЗпП України.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку що наведені в апеляційній скарзі доводи висновків місцевого суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, а з матеріалів справи вбачається, що передбачені ст. 311 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення відсутні, і оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» відхилити.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 31 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, і протягом двох місяців може бути оскаржена до Верховного Суду України.