Справа 22ц-21552\2009
Головуючий в 1 інстанції Щенясва І.Б.
Категорія 51 (4 )
Доповідач Митрофанова Л.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого: судді Митрфоанової Л.В. суддів: Миахйлів Л.В., Братіщевої Л.А. при секретарі: Бондаренко І.В.
за участю: позивача ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 11 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування середнього заробітку за затримку повного розрахунку при звільнення, -
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2008 року позивач звернувся до суду позовом про відшкодування середнього заробітку за затримку повного розрахунку при звільненні посилаючись на те, що був звільнений з ВАТ «КЗРК» 16.04.2007 року, проте належні до виплати при звільнені суми відповідач йому на день звільнення не виплатив, чим порушив його права, у зв’язку із чим просив стягнути з відповідача на свою користь 7086, 16 грн. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 11 червня 2009 року а позов ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» задоволено, стягнуто на користь позивача з ВАТ «КЗРК» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 7086, 16 грн. та судові витрати на користь держави: 51 грн. державного мита, ЗО грн. витратила інфо.рмаційно-технічне забезпечення розгляду справу судом.
В апеляційній скарзі ВАТ «КЗРК» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову у* задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема. Судом необгрунтовано встановлено порушення відповідачем норм ст. ст. 116, 117 КЗпП України та не звернено увагу, на те, що позивач із вказаним позовом звернувся до суду з пропуском процесуального строку, встановлено ст. 233 КЗпП України.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, як законне та мотивоване.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо порушення відповідачем вимог ст. хт.116, 117 КЗпП України, оскільки як убачається з матеріалів справи позивач звільнився 16.04.2007 року \а.с. 56\. Однак, відповідач остаточно виплатив суми, що належали ОСОБА_1 від підприємства, лише у вересні 2007 року \а.с. 50\. Підстав поважності затримки розрахунку з ОСОБА_1 відповідач суду не надав.
Проте, при ухваленні рішення суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності в даному випадку обмеження строку звернення ОСОБА_1 до суду з вищевказаним позовом, відповідно до ч.2 ст..233, ст..238 КЗпП України.
Як убачається з умов ч.2 ст. 233, ст..238 КЗпП України, при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком. Однак, такі вимоги ст.. ст. 233, 238 КЗпП України щодо відсутності обмеження строків звернення особи до суду стосуються оплату праці працівника. В даному випадку спір сторін про відповідальність відповідача за затримку розрахунку при звільненні позивача, передбачену ст.. 117 КЗпП України.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 послався як на поважність пропуску строку звернення з позовом до суду, що він звертався до адміністрації підприємства з цього приводу, комісії по трудовим спорам і лише у квітні 2008 року звернувся до суду. Тому, колегія суддів вважає, що позивач не надав доказів щодо поважності пропуску ним строку звернення до суду з позовом про відшкодування середнього заробітку за затримку повного розрахунку при звільненні.
На підставі вищевикладеного колегія суддів«вважає, що рішення суду підлягає скасуванню та ухваленні нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування середнього заробітку за затримку повного розрахунку при звільненні, із-за пропуску строку звернення до суду без поважних причин.
Керуючись ст.. ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнити.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 11 червня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування середнього заробітку за затримку повного розрахунку при звільненні відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України в двомісячний строк з дня набрання ним законної сили.