УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Справа № 22- 7611/09 р.
Головуючий у 1 інстанції Іваненко Ю. Г.
Доповідач Котула Л. Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справа х Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Котули Л. Г.
Суддів Дербенцевої Т.П., Поливач Л.Д.
При секретарі Полонській А.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", ОСОБА_2, третя особа, приватний нотаріус Гавловська Ірина Олексіївна про відшкодування шкоди та упущеної вигоди.
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2009 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволені позовної заяви до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", ОСОБА_2, третя особа, Приватний нотаріус Гавловська Ірина Олексіївна про відшкодування завданої шкоди та упущеної вигоди відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його вимог, оскільки рішення суду є необгрунтованим та судом порушені вимоги матеріального та процесуального права
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити з підстави викладених у ній, представника відповідача Філоніч A.M., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи на те, що суд правильно відмовив у задоволені позову, оскільки підстави для його задоволення були відсутні, так як банком при виконанні обов’язків по виключенню запису про іпотеку належної позивачеві квартири з Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна не було допущено порушень реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна і умов іпотечного договору та вимог чинного законодавства, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
З наведеного випливає, що в особи, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншої особи, виникає право зворотної вимоги(право регресу) до фактичного заподіювана шкоди.
Таким чином, задоволенню підлягали вимоги позивача при доведеності факту заподіяння шкоди ОСОБА_2 з вини АКБ "Укрсоцбанк" і покладення законом на ОСОБА_1 обов’язку по відшкодуванню її потерпілому.
Обгрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 посилався на те, що бездіяльністю відповідача АКБ "Укрсоцбанку" йому були завдані збитки на суму 252 500 грн. 00 коп., оскільки він на вимогу третьої особи, ОСОБА_2 перерахував йому на розрахункові рахунки зазначену суму в якості повернення грошей отриманих за попереднім договором купівлі-продажу від 06.03.2008 р., а також 252 500 грн. в якості штрафних санкцій за попереднім договором купівлі-продажу від 6 березня 2008 року, а також упущена вигода, яку він міг одержати за звичайних обставин на суму 766 388 грн. 00 коп. у разі укладення основного договору купівлі -продажу об"єкту нерухомості.
Правовою підставою до задоволення його вимог позивач зазначив ст. 1191 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 вересня 2006 року ОСОБА_1 уклав договір кредиту № 44.05-634/1 з Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" на отримання кредиту в сумі 60 813, 00 доларів США з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 28 вересня 2021 року для інвестування у житлове будівництво однокімнатної квартири, будівельний номер 062, загальною проектною площею 54, 20 кв. м, що будується за адресою: м. АДРЕСА_1.(а.с. 37-45)
Пунктом 1.3 зазначеного договору передбачено, що в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов’язань щодо погашення Кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, Кредитор укладає: позичальником іпотечний договір, за умовами якого позичальник передає кредитору в іпотеку майнові права на незакінчене будівництвом нерухоме майно для придбання якого згідно п. 12 цього договору надається кредит, заставною вартістю 357 720, 00 грн., що за офіційним курсом гривні до долара США встановленим Національним банком України на день укладення цього договору, із розрахунку 100 доларів США =505, 00 гривень, становить 70 835, 64 доларів США 64 центи. Іпотечний кредит підлягає нотаріальному посвідченню, а обтяження майнових прав на квартиру іпотекою - реєстрацією в Державному реєстрі іпотек у встановленому порядку.
На виконання умов договору кредиту № 44.05-634/1 між ОСОБА_1 та АКБ "Укрсоцбанк" 29 вересня 2006 року було укладено іпотечний договір № 44.02-830/1 за умовами якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов’язань за договором кредиту № 44.05.-634/1 від 29 вересня 2006 року укладеного між іпотеко держателем та іпотекодавцем майнові права на незакінчену будівництвом однокімнатну квартиру № 62 загальною проектною площею 54, 2 кв. м та будується за адресою: АДРЕСА_1
Умовами договору передбачено, що після завершення будівництва та прийняття в експлуатацію нерухомого майна, зазначеного в п. 1.1 цього договору, а також після її реєстрації в установленому чинним законодавством України порядку, права власності на нього за позикодавцем, нерухомість продовжує бути предметом іпотеки. При цьому нотаріус за повідомленням іпотекодержателя та за рахунок іпотекодавця реєструє обтяження іпотеки вже збудованої нерухомості. Сторони протягом робочих днів укладають додаткову угоду до цього договору, в якій змінюють опис предмета іпотеки замість майнових прав на відповідне нерухоме майно із зазначенням його реєстраційних даних, оціночної вартості із посиланням на правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на це нерухоме майно. Сторони погоджуються, що одночасно з нотаріальним посвідченням цього договору нотаріус накладає, згідно чинного законодавства України, заборону відчуження предмету іпотеки.(п.п. 1.9, 1.10 іпотечного договору).
Додатковим договором до іпотечного договору № 44.02-830/1 від 2 квітня 2008 року сторони погодили, що одночасно з укладенням цього додаткового договору, на виконання п. 1.10 статті 1 іпотечного договору, на предмет іпотеки накладається заборона відчуження.
Умови зазначених договорів ОСОБА_1 підписані, а тому посилання на те, що АКБ "Укрсоцбанк" без його згоди повторно наклав заборону на предмет іпотеки є необгрунтованими та спростовується умовами наведених договорів.
З письмових пояснень приватного нотаріуса Гавловської І.О. випливає, що 2 квітня 2008 року, у зв"язку з завершенням будівництва та отриманням іпотекодавцем ОСОБА_1 правовстановлюючого документа на квартиру були внесені відповідні зміни до іпотечного договору на підставі додаткового договору до іпотечного договору, укладеного між ОСОБА_1 та АКБ "Укрсоцбанк і відповідно знята заборона відчуження з предмету іпотеки, яка була накладена 29 вересня 2006 року та накладено заборону відчуження 2 квітня 2008 року за реєстровим № 3659, а 24 квітня 2008 року вона отримала листа з АКБ "Укрсоцбанк" про зняття заборони, яка була накладена 2 квітня 2008 року і в цей же день вона зняла заборону.( т.1 а.с. 84)
Наведені обставини об"єктивно підтверджуються витягом з Державного реєстру правочинів (а.с. 95)
Посилання в апеляційній скарзі на те, що з вини АКБ "Укрсоцбанк" заподіяна шкода позивачу є безпідставними, оскільки- доказів в підтвердження зазначеного позивач не надав, а та обставина, що ОСОБА_1 на виконання, як він зазначає в позовній заяві, умов попереднього договору повернув в добровільному порядку ОСОБА_2 аванс у сумі 252 500 грн. та сплатив штрафні санкції не є підставою до задоволення позову, оскільки відповідач не був стороною в цьому договорі і позивач не довів, що саме з вини відповідача не була укладена угода, оскільки належними доказами зазначена обставина не підтверджується.
У матеріалах справи також відсутній належним чином оформлений попереднійдоговір купівлі-продажу квартири, а тому посилання позивача на зазначену обставину єнеобгрунтованим, так як відповідно до вимог ст. 635 ЦК України попередній договірукладається у формі, встановленій для основного договору, а відповідно до вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного
майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншогонерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає
нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
В той же час наявний в матеріалах справи попередній договір купівлі-продажу від 6 березня 2008 року, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нотаріально не посвідчений.(а.с. 14-19)
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
З огляду на те., що позивач не довів свої вимоги, в тому числі і передбачені ст. 1191 ЦК України підстави для задоволення позову, суд правильно відмовив у його задоволені.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог матеріального та процесуального права є необгрунтованими, оскільки колегія суддів з матеріалів справи не вбачає такого.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст.. 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2009 року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання до цього суду касаційної скарги.