Судове рішення #10570387

Справа № 22ц-3584/2010                       Головуючий у 1-й інстанції – Мороз К.В.  

Категорія - цивільна                                                             Доповідач – Позігун М.І.  

     

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

 


21 серпня 2010 року                     м. Чернігів  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :  

головуючого- судді:   ПОЗІГУНА М.І.,  

суддів:               ШЕМЕЦЬ Н.В., Губар В.С.  

при секретарі:                                   Кравченко В.В.  


розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 червня 2010 року у справі за позовом  ОСОБА_5  до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради   про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії,  

  В С Т А Н О В И В :  

  В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 червня 2010 року  та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.  

Оскаржуваним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково, визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради щодо нарахування та виплати йому не в повному обсязі щорічної допомоги на оздоровлення  за 2009 рік відповідно до ч 4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради здійснити перерахунок  і виплату ОСОБА_5 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС в розмірі визначеному  ч 4. ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.  

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що  виплата щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік здійснювалась в порядку та розмірах встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за рахунок коштів, виділених на ці потреби з Державного бюджету України на відповідний рік.   З врахуванням викладеного, апелянт посилається на  правомірність його дій, оскільки ним  було виплачено кошти в розмірах, визначених Державою, а власних коштів для проведення зазначених виплат він не має.  

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до  висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду  залишенню без змін з наступних підстав.  

Судом  встановлено, що ОСОБА_5 є інвалідом 2 групи та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти   мінімальних заробітних плат згідно ч 4. ст. 48 Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5,  суд виходив із того, що відповідач зазначену виплату в 2009 році в порушення вимог закону провів в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня  2005 року, положення якої щодо розміру виплати суперечить ч 4 ст. 48 Закону України” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  

Висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог  в цій частині ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.  

Так,  відповідно до ст. 48 Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам другої  групи виплачується в розмірі п’яти  мінімальних заробітних плат.  

Пунктом 28 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”  в зазначену вище статтю 48 Закону були внесені зміни, згідно з якими щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, але які за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).  

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві застосуванню підлягають положення статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому безпідставними є посилання апелянта на те, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у 2009 році визначався постановою Кабінету Міністрів України №   562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”   . Крім того, порядок, визначений зазначеною постановою, допустив звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених Законом України „Про   статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому не може бути застосований до спірних правовідносин.  

За викладених обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для  її задоволення та скасування вірного по суті  рішення суду першої інстанції.  

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 314-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,  

  У Х В А Л И В :  

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради – відхилити.  

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 червня 2010 року  залишити без змін.  

  Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.  

  Головуючий                                       Судді :  

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація