УКРАЇНА

АТПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц-4861 /09

 Головуючий в 1-ій інстанції - Клименко LB.

Категорія-44 Доповідач - Волошин М. П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2009 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Басуєвої ТА.

суддів - Волошина М. П., Кузнецова В.О.

при секретарі - Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2002 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2002 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідачів та просив визнати їх такими, що втратили право на користування квартирою АДРЕСА_1.

Рішенням суду від 19 лютого 2002 року позов задов

олено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та справу направити на новий розгляд, обгрунтовуючи свої заперечення проти рішення тим, що суд при ухваленні рішення порушив норми процесуального права, оскільки розглянув справу за її відсутність.

Перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду колегія суддів вважає, що скарга підлягає Задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 за договором дарування належить позивачу по справі. В даній квартирі зареєстровані крім позивача також ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів по справі було проведено два судових засідання: 08 лютого 2002 року та 19 лютого 2002 року (а.с. 15-17). Відповідачка ОСОБА_1 викликалась судом судовою повісткою на засідання 19 лютого 2002 року.

19 лютого 2002 року за відсутності відповідачів суд ухвалив рішення, зазначивши, що повістка відповідачці не вручена, оскільки вона не мешкає за останнім відомим місцем.

Статтею 96 ЦПК України (в редакції 1963 року, яка діяла на час розгляду справи в суді першої інстанції) передбачено, що якщо місце фактичного перебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження повістки з підписом службової особи домоуправління останнього відомого місця перебування відповідача про те, що вручити повістку адресатові не можна через його відсутність.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з судової повістки на а.с. 13-14, на розписці про вручення судової повістки головою ОСК «Наш дім» зазначено, що ОСОБА_1 та її син за вказаною адресою не мешкають з вересня 2000 року. Запис датований 05 лютого 2001 року, адреса за якою вручалась судова повістка не зазначена. Більше відомостей про повідомлення відповідачки про час та місце судового розгляду в матеріалах справи немає.

Згідно ст. 172 ЦПК України (в редакції 1963 року, яка діяла на час розгляду справи в суді першої інстанції), суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, щодо яких немає відомостей про вручення їм повісток.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції в порушення вищезазначених норм процесуального права, розглянув справу та ухвалив рішення без належного повідомлення відповідачів по справі.

За правилами п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню як таке, що ухвалено з порушенням норм процесуального права, а справа - передачі на новий розгляд в іншому складі суду, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

У зв’язку з чим колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 5 ч. 1 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 311, ст. ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2002 року - скасувати та справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.

Ухвала апеляційного суду чинна з моменту проголошення та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з моменту проголошення.