Справа - № 22ц-3426/09

 Головуючий в 1 й інстанції - Тананайська Ю.А.,

Категорія -34

Доповідач - Сіромашенко Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого Петренко І.О.,

суддів Котушенко С. П., Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Шило С. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 17 березня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-я особа: КП «Міськкомунгосп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 17 березня 2009 року позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-я особа: КП «Міськкомунгосп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволена частково; стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 солідарно 1500 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 200 грн. у відшкодування моральної шкоди; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянти ставлять питання про скасування рішення суду 1-ї інстанції з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обгрунтованість рішення суду, колегія суддів находить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково^ а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в 2006 році ОСОБА_2 був наймачем квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_3 - членом його сім’ї та були зареєстровані в даній квартирі.

27 жовтня 2005 року квартира АДРЕСА_2, наймачем якої є ОСОБА_4, була затоплена. Причиною затоплення став порив радіатора опалення, в результаті чого вода протекла на підлогу. Внаслідок затоплення були пошкоджені стеля, шпалери на стінах у кімнаті і спальні, намокли телевізор, меблі, паласи.

19 грудня 2006 року, наймачем якої є ОСОБА_4, також була затоплена. Причиною затоплення став порив радіатора, в результаті чого вода протекла на підлогу. Внаслідок затоплення були пошкоджені у кутовій спальні стеля: виступили рижі плями на шпалерах та стінах, відпала штукатурка.

Згідно кошторису на ремонт квартири вартість витрат на ремонт квартири ОСОБА_4 складає 3191 грн.

Прийшовши до висновку про часткове задоволення позову, стягнення з відповідачів завданої залиттям матеріальної та моральної шкоди на користь позивача, суд виходив з того, що вина відповідачів у затопленні 27 жовтня 2005 року відсутня, оскільки на той час послуги з утримання будинку та прибудинкової території надавалися Марганецьким КП «Житлово-комунальне підприємство», яке своїх обов’язків щодо утримання систем теплопостачання не виконувало; на підставі судового рішення від 10 червня 2008 року дане підприємство було ліквідовано, у зв’язку з визнанням його банкрутом без правонаступництва.

У подальшому, між ОСОБА_2 та Марганецьким міським комунальним підприємством «Міськкомунгосп» був укладений договір № 3829 про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, строком дії з 1 липня 2006 року по 31 грудня 2010 року. На підставі протоколу загальних зборів під’їзду 1 будинку 34 по вул. Луганській в м. Марганець послуга з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення взята на самообслуговування мешканців.

З 2006 року ОСОБА_2 до КП «Міськкомунгосп» з приводу заміни батареї та стояків не звертався.

З підстав вищенаведеного суд 1-ї інстанції вважав, що неналежний стан радіаторів у квартирі відповідачів, який призвів до пориву, є наслідком неналежного утримання ними системи опалення в квартирі.

Проте апеляційний суд не може погодитися з висновком суду 1-ї інстанції в повному обсязі.

Так, правовідносини щодо утримання жилих будинків регулюються Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зміст яких дозволяє зробити висновок про те, що обов’язок здійснювати утримання багатоквартирних будинків, прибудинкових територій, їх технічне обслуговування покладається на суб’єктів господарювання, наділених повноваженнями надавати споживачам житлово-комунальні послуги.

До Типового переліку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території належать прибирання сходових кліток, прибудинкової території, підвалів, вивезення та утилізація твердих побутових і негабаритних відходів, технічне обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, енергопостачання ліфтів, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання і зливної каналізації, освітлення місць загального користування, підвалів та інші витрати.

Як вбачається з листа Марганецького міського комунального підприємства «Міськкомунгосп» (а.с. 120) за вих. № 146 від 10 лютого 2009 року, направленого на адресу Марганецького міського суду Дніпропетровської області, з 1 квітня 2006 року єдиним підприємством, яке надає послуги по утриманню будинків та прибудинкових територій, є ММКП «Міськкомунгосп» відповідно до умов рішення виконкому Марганецької міської ради № 125 від 30 березня 2006 року.

Між Марганецьким міським комунальним підприємством «Міськкомунгосп» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій строком дії з 1 липня 2006 року до 31 грудня 2010 року (а.с. 34-37).

Таким чином, ММКП «Міськкомунгосп» є учасником спірного правовідношення.

В той же час суд 1 -ї інстанції, вирішуючи спір, не звернув уваги на вимоги чинного законодавства, не дав юридичної оцінки правовим наслідкам наданого суду протоколу загальних зборів мешканців 1 під’їзду буд 34 по вул. Луганській в м. Марганці, не встановив, яким чином впливає зазначений протокол на наявні договірні відносини між сторонами, не з’ясував питання щодо оплати послуг, які надаються у відповідності до договору, та не поставив на обсуд питання щодо визначення процесуального статусу ММКП «Міськкомунгосп» у відповідності до ст. 33 ЦПК України.

Таким чином, судове рішення ухвалено не на основі повно та всебічно встановлених обставин, тому не може бути визнано законним та обгрунтованим у відповідності до ст. 213 ЦПК України.

Окрім того, суд 1-ї інстанції залишив поза увагою висновки і мотиви суду апеляційної інстанції, з яких було скасоване рішення, і, які є відповідно до вимог ч.2 ст. 311 ЦПК України обов’язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що за таких обставин, на підставі ч.4 ч. 1, ч.2 ст. 311 ЦПК України рішення повинне бути скасоване, а справа направлена на новий розгляд до суду 1 -ї інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, п.4ч. 1, ч.2 ст. 311, ст. 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 17 березня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.