УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 22-8811

 Головуючий у 1 інстанції - Степанова О.С.

Доповідач - Білич І.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справа х Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Білич І.М.

суддів: Коротуна В.М., Поливач Л.Д

при секретарі: Тороп Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 серпня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення суми грошового вкладу.

встановила:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ "Укрпромбанк" про стягнення суми грошового вкладу. У обгрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 02.12.2008 року між ним та Ясинуватським відділенням № 1 Донецької філії ТОВ "Укрпромбанк" було укладено договір банківського вкладу, згідно якого Ясинуватське відділенням № 1 Донецької філії ТОВ "Укрпромбанк" прийняло від позивача грошові кошти в сумі 120 000 грн. строком на 91 день. При зверненні до відповідача з вимогою повернути належні грошові кошти згідно умов договору ним було отримано 6 431 грн. 53 коп. як відсотки за банківським вкладом, але сума вкладу не була повернута.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19 серпня 2009 року позов було задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» накористь ОСОБА_1 суму за договором банківського вкладу

№ 1051/0305326000238001 укладеного 02.12.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 у розмірі 120 000 гривень та судові витрати у розмірі 16 гривень, а всього 120 016 гривень.

Не погодившись з рішенням суду представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони по справ про день і час слухання справи повідомлялися належним чином, у судове засідання не з’явилися, поважність причин своєї неявки суду не повідомили.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02.12.2008 року між ОСОБА_1 та Ясинуватським відділенням № 1 Донецької філії ТОВ "Укрпромбанк" був укладений договір банківського вкладу.

Відповідно до п.1.1 - п.1.4, п.2.1.5 цього договору, відповідач прийняв від позивача грошові кошти в сумі 120 000 гривень строком на 91 день з 02.12.2008 року (дата внесення) по 02.03.2009 року (дата повернення) на умовах та в порядку визначеному цим договором. Процентна ставка за вкладом складала 22% річних, яка залишається незмінною протягом строку вкладу, крім випадку дострокового розірвання договору з ініціативи позивача. Якщо дата повернення вкладу припадає на вихідний чи святковий день, повернення вкладу здійснюється у перший робочий день після вихідного

та/або святкового дня. Відповідач зобов’язаний повернути повністю вклад у "дату повернення". зазначену в п.1.1 цього договору, готівкою або в безготівковій формі за вибором позивача.

02.03.2009 року позивач звернувся із заявою про повернення належних йому грошових коштів відповідно до п.2.1.5 Договором банківського вкладу у "дату повернення" - 02.03.2009 року. Однак отримав лише 6 431 гривень 53 коп., відсотків за зазначеним банківським вкладом.

Задовольняючи вимоги позивача районний суд виходив з того, що відповідач не повертаючи суму банківського вкладу позивачу діє всупереч вимогам чинного законодавства. У той час як у відповідності до вимог ст. ст. 526, 530, 1060 ЦК України зобов’язання банку за договором банківського вкладу виконують щоразу, коли клієнт звертається до банку з будь - яким правомірним розпорядженням, строки виконання зобов’язань відповідача за договором визначаються строками звернення позивача до відповідача з розпорядженням вчинити передбачені договором дії. Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою апелянт посилався на те, що Постановою Правління Національного Банку України «Про призначення тимчасової адміністрації в Товаристві з обмеженою відповідальності «Український промисловий банк» № 19/БТ від 20.01.2009 року, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців - з 21.01.2009 року по 21.07.2009 року, який було продовжено на період з 05.08.2009 року по 21.01.2010 року. У зв’язку з чим зупинено виконання банком зобов’язань перед кредиторами, а отже по спірним правовідносинам також зупиняється виконання майнових зобов’язань на час дії мораторію. А виходячи з того, що норми Закону України» Про банки та банківську діяльність « мають пріоритет над іншими нормами ЦК України, то вважали. що районним судом невірно застосовані норми матеріального права і у задоволенні вимог позивача слід було відмовити.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище посилання апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її слід відхилити.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.