УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Дніпропетровської області
Справа № 22ц-5279/2009
Категорія: 48
Суддя-головуючий у суді першої інстанції МУШТАТ A.M.
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції’ ЧУБУКОВ О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Дніпропетровськ 01 жовтня 2009 року
Судова колегія
Судової палати у цивільних справа х Апеляційного суду Дніпропетровської області
в складі:
судді-головуючої - МИХАЙЛОВСЬКОЇ СЮ.суддів - ЧУБУКОВА О.П.
- ПИЩИДИ М. М. при секретареві - КЕРІМОВІЙ Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_4
на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду
Дніпропетровської області від 28 липня 2009 року
про відмову про перегляд ухвали суду про зупинення виконавчого
провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами по цивільній
справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання дитини та.
утримання дружини, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2009 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд ухвали суду про зупинення виконавчого провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання дитини та утримання дружини відмовлено з підстав, передбачених ч. 1 ст. 362 ЦПК: заяви про перегляд у зв’язку з ново виявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом трьох місяців з дня встановлення обставин, що є підставою для перегляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції з тих підстав, що вона строк звернення до суду з заявою про перегляд ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2007 року про зупинення виконавчого провадження фактично не пропустила, як на це зазначено в оскаржуваній ухвалі.
Перевіривши законність та обгрунтованість оскаржуваної
ухвали виходячи з характеру питання, яке нею було вирішено, та
доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку проїї часткове задоволення з наступних підстав.
Рішенням Синельниківського міського суду Дніпропетровської області від 10 січня 2001 року задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення з останнього аліментів на утримання її неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та на її утримання до досягнення сином трирічного віку.
На підставі зазначеного рішення суду 10 січня 2001 року було виписано відповідний виконавчий лист за № 2-28 і направлено на адресу Дніпровського районного управління юстиції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області для його виконання за місцем проживання та роботи боржника.
За заявою стягувача аліментів ОСОБА_5 від 02 вересня 2003 року зазначений виконавчий лист було відкликано з підстав, передбачених ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»: відмова від аліментів.
22 листопада 2006 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області було видано дублікат зазначеного виконавчого листа за № 2-28 від 10 січня 2001 року.
Постановою державного виконавця Державної виконавчої служби у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 01 грудня 2006 року, за заявою стягувача аліментів ОСОБА_5, за даним дублікатом виконавчого листа було відкрито виконавче провадження про його примусове виконання.
19 червня 2007 року виконуючий обов’язки начальника відділу Державної виконавчої служби у Жовтневому районі м. Дніпропетровська звернувся до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з поданням про зупинення виконавчого провадження за зазначеним дублікатом виконавчого листа.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2007 року зазначене подання задоволено: виконавче провадження з виконання дубліката виконавчого листа за № 2-82 від 10 січня 2001 року зупинено.
Стягувач ОСОБА_5 зазначену ухвалу суду першої інстанції оскаржила в апеляційному порядку.
Ухвалою судді Апеляційного суду Дніпропетровської області від ЗО липня 2007 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без розгляду з підстав, передбачених ч. 3 ст. 294 ЦПК: за пропуском строку апеляційного оскарження.
15 грудня 2008 року Жовтневий ВДВС Дніпропетровського МУЮ звернувся до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з поданням про поновлення виконавчого провадження з виконання дублікату виконавчого листа № 2-82 від 10 січня 2001 року, посилаючись на його зупинення ухвалою цього ж суду першої інстанції від 19 червня 2007 року.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2009 року виконавче провадження з виконання дублікату виконавчого листа № 2-82 від 10 січня 2001 року про стягнення аліментів з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього ОСОБА_8 було поновлено.
Зазначену ухвалу боржник ОСОБА_6 оскаржив до Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16" квітня 2009 року ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2009 року скасовано з тих підстав, що питання про зупинення або поновлення виконавчого провадження не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства: відповідно до вимог ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» питання про зупинення або поновлення виконавчого провадження розглядається державним виконавцем.
27 травня 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про перегляд ухвали цього ж ‘ суду першої інстанції від 19 червня 2007 року про зупинення виконавчого провадження з виконання дубліката виконавчого листа за № 2-82 від 10 січня 2001 року.
Ухвалою Синельниківського’ міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2009 року ОСОБА_4 в задоволенні її заяви про перегляд ухвали цього ж суду першої інстанції від 19 червня 2007 року відмовлено за пропуском строку її подання.
У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом, а обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені на судовому засіданні.
Проте, зазначає судова колегія, суд першої інстанції, всупереч вимогам ст. 213 ЦПК, прийняв до свого провадження і розглянув заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2007 року про зупинення виконавчого провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами і постановив ухвалу від 18 липня 2009 року без врахування того, що ухвала від 19 червня 2007 року постановлена є незаконною і на даний час остається чинною.
Незаконність ухвали від 19 червня 2007 року полягає в тому, що суд першої інстанції, розглянувши питання про зупинення виконавчого провадження, вийшов за межі своїх повноважень, оскільки питання про зупинення або відновлення виконавчого провадження не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а вирішується державним виконавцем у відповідності з положеннями ст. ст. 3б та 41 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує її і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення, тобто, заява ОСОБА_4 про перегляд ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2007 року про зупинення виконавчого провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами повинна вирішуватись після вирішення питання про законність останньої.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, п. 3 ч. 1 ст. 312 та ст. ст. 313-315 ЦПК України, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2009 року скасувати з передачею питання на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення і з цього ж дня може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.