Справа № 22ц-21199/2009
Головуючий в 1 інстанції Деркач Н.М.
Категорія 20 (4)
Доповідач - Братіщева Л.А.
рішення
іменем україни
04 листопада 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді:- НеклесиВ.І.
суддів: - Братіщевої Л.А., Зубакової В.П.. при секретарі: - Бондаренко І.В.
За участю: позивача - ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6
відповідача - ОСОБА_7 та її представника ОСОБА_8, відповідача ОСОБА_9
З осіб - ОСОБА_10 і ОСОБА_11
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_12 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 лютого 2009 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_12 про усунення перешкод в користуванні власністю та зняття з реєстраційного обліку, за зустрічним позовом ОСОБА_7, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_12 до ОСОБА_9, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на нерухоме майно, -
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2006 року позивачка ОСОБА_5 звернулась до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_12 про усунення перешкод в користуванні власністю та зняття з реєстраційного обліку і в обгрунтування своїх позовних вимог вказала, що згідно договору купівлі-продажу від 18.06.2005р., укладеного між нею і ОСОБА_7, вона є власником АДРЕСА_1.
Відповідачі в квартирі не проживають, в квартирі не знаходиться їх особистих речей. Оскільки в помешканні вони зареєстровані, вона позбавлена можливості розпоряджатися належною їй власністю.
Просила суд усунути перешкоди в користуванні власністю і зняти ОСОБА_7 і неповнолітню ОСОБА_12 з реєстраційного обліку в кв. АДРЕСА_1.
В березні 2006 року ОСОБА_7 звернулась із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_9, ОСОБА_5 в якій зазначила, що згідно договору купівлі-продажу від 12.07.1996р. вона є власником кв. АДРЕСА_1.
У зв’язку із виїздом за кордон на працю і відсутністю грошей, між нею і відповідачкою ОСОБА_9 було укладено договір позики і для забезпечення цього договору ОСОБА_9 видана довіреність на розпорядження квартирою. Гроші, отримані для поїздки за кордон, вона повинна була повернути відповідачці у строк до 03.09.2005р. Після повернення із-за кордону намагалася віддати борг ОСОБА_9, проте остання уникала зустрічі з нею і через деякий час їй стало відомо, що квартира продана ОСОБА_5 і борг вона може не повертати.
Просила суд визнати договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 -недійсним та визнати за нею право власності на спірну квартиру.
Після уточнення позовних вимог ОСОБА_7 просила суд визнати договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1, укладеного 18.06.2005р. між ОСОБА_9, яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_7, та ОСОБА_5 - недійсним та визнати за нею право власності на кв. АДРЕСА_1.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Усунуто перешкоди, які чинять ОСОБА_7 та її неповнолітня донька - ОСОБА_12 у користуванні власністю - кв. АДРЕСА_1; зобов’язано 3 особу зняти відповідачів з реєстраційного обліку.
В позові ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на нерухоме майно - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 та задоволенні її позовних вимог з тих підстав, що судом не досліджено всі обставини, що мають значення для справи; суд не взяв до уваги, що наміру продавати квартиру в неї не було; між нею і відповідачкою було укладено договір позики, а не продажу квартири. Не взято до уваги, що договір купівлі-продажу, вчинений ОСОБА_9 суперечить правам та інтересам її неповнолітньої доньки, не було вирішено питання щодо дотримання житлових прав неповнолітньої ОСОБА_12
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_12 про усунення перешкод в користуванні власністю та зняття з реєстраційного обліку та за зустрічним позовом ОСОБА_7, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_12 до ОСОБА_9, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на нерухоме майно відповідно п.1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України у зв’язку з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Стаття 203 ЦК України передбачає загальні вимоги додержання яких є необхідним для чинності правочину, в тому числі відсутність у батьків (усиновлювачів), які вчиняють правочин, спрямованості на порушення прав та інтересів їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6 ст. 203 ЦК України).
Частина 1 ст. 205 ЦК України зазначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 18.06.2005р. ОСОБА_9 за дорученням від 03.09.2004р. від імені ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу було продано АДРЕСА_1, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_7, і в якій на час укладення договору купівлі-продажу була зареєстрована ОСОБА_7 та її неповнолітня донька ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний момент придбана квартира є приватною власністю ОСОБА_5 (а.с. 8).
Задовольняючи позов ОСОБА_5 до- відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_12 та ухвалюючи рішення про усунення перешкод в користуванні власністю АДРЕСА_1, які чинять ОСОБА_7 та її неповнолітня донька ОСОБА_12 та зобов’язання Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб громадян України при Дзержинському РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстрації й обліку кв. АДРЕСА_1 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 і відмовляючи у зустрічному позові ОСОБА_13, які діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_12 до ОСОБА_9 та ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на нерухоме майно, суд першої інстанції не взяв до уваги вимоги ч.6 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України, не звернув уваги на те, що договір купівлі-продажу спірної квартири суперечить правам і інтересам неповнолітньої дитини, доньки ОСОБА_7 - ОСОБА_12, яка зареєстрована в цій квартирі, але питання про відчуження житла, в якому зареєстрована неповнолітня, вирішено без згоди органів опіки та піклування.
Доводи в суді першої інстанції про те, що на момент укладення спірного договору згода відділу опіки та піклування не була потрібна тому, що Закон України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» від 02.06.2005р. ст. 12 якого передбачає попередню згоду органів опіки та піклування для здійснення правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - набрав чинності 31 січня 2006 року, безпідставні, спростовується вимогами ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», який діяв на час укладення договору, частина друга якої зазначає, що діти - члени сім’ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем, а частина третя передбачає зобов’язання органів опіки та піклування здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
Але при укладенні договору купівлі-продажу відчуженої квартири ця вимога ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» не була виконана, про що свідчить відсутність попередньої згоди органів опіки та піклування.
Таким чином колегія дійшла висновку про недотримання вимог ч.6 ст. 203 ЦК України при укладенні 18.06.2005р. договору купівлі-продажу АДРЕСА_1 між ОСОБА_5 та ОСОБА_9, , яка діяла на підставі довіреності, що є підставою для задоволення зустрічного позову ОСОБА_7, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_12, визнання недійсним цього договору згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України та визнання права власності за ОСОБА_7 на АДРЕСА_1, в зв’язку з чим у позові ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_12 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п.1 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_12 - задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 лютого 2009 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_12 про усунення перешкод в користуванні власністю та зняття з реєстраційного обліку - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_7, яка дії також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_12 задовольнити повністю.
Визнати договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1, укладений 18 червня 2005 року між ОСОБА_9, яка діяла на підставі довіреності, та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Борисенко СМ. та зареєстрований в реєстрі за № 2143, - недійсним.
Визнати за ОСОБА_7 право власності на АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.