Справа №  2-703/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2010 року                                               м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі головуючого судді Пташинського І.А.

при секретарі Терлецькій І.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самбір справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення в будинок, зобов’язання усунути перешкоди у користуванні будинком та віддати ключі,  

встановив :

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що він проживає разом із відповідачем, яка є його колишньою дружиною, в АДРЕСА_1. Даний будинок є спільною сумісною власністю подружжя, хоч зареєстрований на його ім’я. Незважаючи, що шлюб розірвано, відповідач постійно провокує скандали, в які втягує їхнього сина. Так, 17.04.2010 р. відповідач вчинила черговий скандал, в який втрутився їх син, що змусило позивача викликати працівників міліції. Боячись залишатись на ніч, він пішов з дому. 18.04.2010 р., прийшовши додому, він не зміг відкрити вхідні двері, а його особисті речі були розкидані на вхідних сходах. Всі його намагання потрапити в будинок не увінчались успіхом. В даний час він змушений ночувати у знайомих, родичів. Будинок досить великий і в ньому достатньо місця для проживання його та відповідача сімей не перешкоджаючи один одному. Будинок є єдиним його житлом, однак відповідач незаконно заперечує його право на проживання в ньому.  

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Крім того зазначив, що хоч він зареєстрований в с.Явора, Турківського району, Львівської області, однак єдиним його постійним місцем проживання був та залишається будинок АДРЕСА_1, і згоди на його виселення із зазначеного будинку ОСОБА_3 він не давав. Просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, хоч належним чином була повідомлена про день, час і місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомила. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази в справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09.03.2010 р. розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, зареєстрований 28 травня 1988 р. у відділі ЗАГС Самбірського міськвиконкому Львівської області за актовим записом №15 (свідоцтво про одруження НОМЕР_1 від 28.05.1988 р.)

Судом встановлено, що 06.05.2010 р. у відділі РАЦС Турківського РУЮ Львівської області зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (актовий запис №21) і це підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.

Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок (серія КММ №007161), виданого Самбірським МБТІ від 30.06.2000 р., в цілому житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві особистої власності.    

Із довідки, виданої виконкомом Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області від 27.05.2010 р. за №466, відомо, що згідно даних погосподарської книги №11 ст.55 Ралівської сільської ради по АДРЕСА_1 на даний час зареєстровані ОСОБА_4, 1970 р.н., ОСОБА_5, 1992 р.н.

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що житловий буд.АДРЕСА_1, який збудований під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4, належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що Свідоцтво про право власності на даний будинок видане лише на ім’я ОСОБА_1, і це позивачем не заперечується.

На підставі ч.1 ст.68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Згідно ч.2 ст.68 СК України, розпоряджання майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Як встановлено ч.2 ст.369 ЦК України, розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

На підставі того, що позивач разом із відповідачем є співвласниками будинку АДРЕСА_1, згоди на його виселення із зазначеного будинку ОСОБА_3 не давав, суд приходить до переконання, що дії відповідача по фактичному виселенню ОСОБА_1 із будинку та заперечення його права на проживання в цьому будинку не ґрунтуються на законі, є неправомірними. Позивач має законне право на проживання в цьому будинку, тому його слід вселити в буд.АДРЕСА_1, а позов в цій частині задовольнити.

Також суд вважає, що відповідач своїми діями по заміні замків у вхідних дверях АДРЕСА_1, та ненаданню позивачу ключів від цих замків, чинить перешкоди у проживанні та користуванні зазначеним жилим будинком законному співвласнику ОСОБА_1

Вказані дії відповідача є незаконними, такими, що грубо порушують вимоги ч.2 ст.68 СК України, ч.2 ст.369 ЦК України, ст.155 ЖК УРСР, тому її слід зобов’язати не чинити позивачу перешкоди у користуванні даним будинком та віддати йому ключі від вхідних дверей до нього, а позов в цій частині задовольнити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судовий збір в сумі 7,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 8,50 грн. слід стягнути з відповідача в користь позивача, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 6 грн. 50 коп. слід стягнути з відповідача.  

Керуючись ст.ст. 10, 15, 57, 60, 88, 212, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 60, 68 СК України, ст.ст. 369, 391 ЦК України, ст. 155 ЖК УРСР, суд

вирішив :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Вселити ОСОБА_1 в будинок. АДРЕСА_1.

Зобов’язати ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні будинком АДРЕСА_1, та віддати ключі від вхідних дверей цього будинку.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 08 (вісім) грн. 50 коп. судового збору та  07 (сім) грн. 50 коп. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем на рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга позивачем подаються апеляційному суду Львівської області через Самбірський  міськрайонний суд Львівської області.  

Суддя                                 підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                     І.А.Пташинський