Справа 6999 Категорія 41

Голов. в 1 інстанц. Тишко Н.В. Доповідач Зубова Л.

Ухвал а Іменем України

18 липня  2006 року                                                       м.Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі

головуючий суддя Зубової Л.М. судді Лук'янова С.В., Соломаха Л.І. секретар Панаріна О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом   ОСОБА_1   до   комунального   підприємства «Міськводоканал» м.  Дебальцеве про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з апеляційною скаргою відповідача на  рішення Дебальцевського міського суду від 10 квітня 2006 року.

Вислухавши доповідача, пояснення представника відповідача Кисіль В.М., який апеляційну скаргу підтримав, пояснення позивача, який проти скарги заперечував, перевірівши матеріали цивільної справи, апеляційний суд,

встановив:

У лютому     2006 року позивач звернулася до відповідача з позовом у суд. Вказував ,що працював у відповідача машиністом насоосної установки З розряду дільниці водопостачання, наказом НОМЕР_1 його звільнено з роботи з 17.01.2006 року за п)7 ст. 40 КЗпП України за появу на роботі у нетверезому стані, з чим позивач не згоден, оскільки факт появи його на роботі у нетверезому стані не підтверджено, крім того, порушено встановлену законом процедуру звільнення, оскільки його звільнено без згоди профсоюзного комітету.

Рішенням Дебальцевського міського суду від 10 квітня 2006 року позов задоволено, позивача поновлено на попередній роботі, з відповідача за час вимушеного прогулу стягнуто 1711,58 грвн на користь позивача і державне мито у сумі 51 гврн в дохід держави.

Додатковим рішенням цього суду від 15 червня 2006 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 649,22 грвн рішення суду звернуто до негайного виконання.

У апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд у суд 1 інстанції, посилаючись на те, що суд дав неналежну оцінку обставинам справи, а саме - не врахував пояснення свідків про ознаки сп *яніння позивача, а послався лише на відсутність наміру у відповідача направити позивача на медичний огляд.

Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Розрішаючи спір, суд повно, всебічно дослідив обставини справи і дійшов висновків, які відповідають встановленим обставинам справи та грунтуються на вимогах п)7 ст. 40 КЗпП України, оскільки виходив з того, що відповідачем не надано достатніх даних про перебування позивача на робочому місці у нетверезому стані, тому що свідки дали суперчливі покази, у складеному за їх участю акті від 8.01.2006 року відсутні дані, за якими ознаками визначено стан сп'яніння позивача, а вказівка  у акті від 8.01.2006 року про неробочий стан телефону та збуджений тон розмови позивача не є переконливи доказами стану сп'яніння позивача. На медичне обстеження позивача адміністрація не неправила, чого не заперечувала, позивач заперечував у пояснювальній записці стан сп'яніння, у наказі НОМЕР_1 про звільнення позивача (а.с. 2) відсутні посилання, за яке саме порушення звільнено позивача, коли мала місце його поява на роботі у стані сп'яніння, що послужило підставою для видання наказу. Крім того, як на підставу видання наказу адміністрація послалась на рішення Ради колективу (а.с.2), , з протоколу засідання якого не вбачається, що у позивача з'ясовувалось питання стосовно того, чи перебував він на роботі у нетверезому стані, а сам позивач стверджував, що засідання його не запрошували.

За довідкою підприємства, підтвердженою поясненнями сторін у судовому засіданні, профспілкова організація на підприємстві не створюваалсь.

За вказаних обставин суд дійшов підставного висновку проте, що відповідачем не надано достатніх доказів, які б підтверджували перебування позивача у нетверезому стані, котре надавало б законні підстави для його звільнення за п)7 ст. 40 КЗпП України.

Стягуючи середній заробіток за час вимушеного прогулу , суд виходив з розрахунків підприємства, підтверджених документально, не оспореного сторонами, які зроблено у відповідності до вимог Постанови КМУ № 100 «Порядок обчислення середньої заробітної плати»

Оскільки рішення суду постановлено у відповідності до вимог Матеріального і процесуального права, то згідно ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити.

Керуючись ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу відхилити..

Рішення Дебальцевського міського суду від 10 квітня 2006 та додаткове рішення цього суду від 15 червня 2006 року рокузалишити без зміни..

Ухвала  набирає чинності негайно та може бути   оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення .