Справа № 22- 6480/2006 року                           Головуючий першої інстанції Трипутіна Т.М.

Категорія:21                                                         Доповідач: Осипчук О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„20" липня 2006 року                                Апеляційний суд Донецької області у

складі:

головуючого: Висоцької В.С. суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М. при секретарі: Келемені І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Управління будівництва ЕТАЛОН" м. Донецька про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки від 10 квітня 2006 року в задоволені позову ОСОБА_1 до ТОВ „Управління будівництва Еталон" про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального права .

В апеляційному суді ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що позивач дійсно знаходився у трудових правовідносинах з КП „Управління будівництва", правонаступником якого є відповідач. Страховий випадок, тобто виробнича травма позивача мала місце 13 жовтня 1990 року, по якій позивачу висновком ВТЕК від 12.02.1991 року встановлено втрату професійної працездатності 50%.

Відмовляючи в задоволені позову, суд виходив з того, що правовідносини, що склалися між сторонами урегульовані „Правилами відшкодування шкоди" , які діяли на момент заподіяння шкоди позивачеві і цим законом не передбачалось стягнення моральної шкоди у зв'язку з пошкодженням здоров"я на виробництві. Вперше поняття моральної шкоди встановлено Законом України „Про охорону праці" від 14.10.1992 року, що набрав чинності в листопаді 1992 року.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, дав їм належну оцінку, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, нещасний випадок на виробництві з позивачем стався 13 жовтня 1990 року, про що свідчить акт НОМЕР_1. Згідно висновку ВТЕК від 20.08.1992 року ОСОБА_1 встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 50% і визнано його інвалідом 3 групи безстроково. Відповідно до ухвали Совєтського районного суду м. Макіївки від 27 березня 2001 року між сторонами було затверджено мирову угоду стосовно відшкодування шкоди, спричиненої ушкодженням^ здоров"я. Згідно рішення Совєтського районного суду від 29 листопада 2004 року на користь ОСОБА_1 було проведено перерахунок сум відшкодування шкоди з ТОВ „Еталон" та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м. Макіївки.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що дія законів, які передбачають стягнення моральної шкоди у зв'язку з пошкодженням здоров"я на виробництві на страховий випадок, що стався з позивачем, не розповсюджуються , оскільки відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії у часі, їх дія не розповсюджується на випадки, які сталися до введення в дію відповідного законодавчого акту.

Враховуючи, що суд першої інстанції всебічно і повно з"ясував обставини справи, перевірив доводи сторін і постановив обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, то підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання  законної сили.