АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«20» серпня 2010 року м. Чернівці
Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області Кифлюк В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Глибоцького районного суду Чернівецької області від 14 липня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Румунії, мешканця АДРЕСА_1, -
В С Т А Н О В И В:
Даною постановою ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.185-10 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді семи діб адміністративного арешту. Строк адміністративного арешту ОСОБА_2 визначено рахувати з 10 липня 2010 року.
ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 10 липня 2010 року в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Порубне» відділу прикордонної служби «Порубне» Чернівецького прикордонного загону на території Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області вчинив злісну непокору законним вимогам представників Державної прикордонної служби України.
Будучи пасажиром вантажного автомобіля марки «Івеко» ОСОБА_2 перешкоджав здійсненню військовослужбовцями прикордонного контролю, а саме огляду вищевказаного автомобіля, тягнув за рукав спецодягу посадову особу Державної прикордонної служби України, не давав можливість оглянути кабіну автомобіля, а також звинувачував у некомпетентності військовослужбовця по здійсненню огляду транспортних засобів, при цьому грубо спілкувався.
На вказану постанову суду адвокатом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення суду і закрити провадження у справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. При цьому апелянт посилався на те, що затримання і фіксація правопорушення проведені з перевищеннями влади і службових повноважень і незаконно, а саме: затримання
Справа №33-105/2010р. Головуючий у І інстанції: Цуренко В.А.
Категорія: ч.1 ст.185-10 КУпАП Доповідач: Кифлюк В.Ф.
і поміщення в ізольоване приміщення ОСОБА_2 проводилось без протоколу про адміністративне затримання; з даним протоколом ОСОБА_2 та його було ознайомлено тільки 11.07.2010 року, а в ньому було внесено завідомо неправдиву інформацію про те, що ОСОБА_2 відмовляється від підпису і написання пояснень; до 12.07.2010 р. протокол про адміністративне правопорушення йому та ОСОБА_2 не надавався для підпису, написання пояснень і реалізації прав на захист останнього; затримання ОСОБА_2 було грубим порушенням вимог ст. 29 Конституції України та п.14 ст.20 ЗУ «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 року.
Крім того, на думку апелянта, суд неправомірно призначив і залучив до перекладу особу, яка не володіє в достатній мірі Румунською мовою, має вади слуху; в матеріалах справи відсутня інформація про ознайомлення з ними ОСОБА_2, а також суд не надав можливості ознайомитись із протоколом судового засідання йому та ОСОБА_2, хоча ним заявлялось з цього приводу клопотання; районним судом не було перевірено повідомлення ОСОБА_2 на телефон довіри ДПС України про порушення його прав співробітниками прикордонної служби; в суді не було встановлено і здобуто достатньо доказів про те, що ОСОБА_2 отримав будь-яку законну вимогу від працівника прикордонної служби і злісно її не виконав; районним судом не було задоволено його клопотання про виклик в судове засідання як свідка ОСОБА_5 Вищенаведене, на думку апелянта, призвело до винесення незаконного і необґрунтованого рішення по справі.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши апелянта адвоката ОСОБА_1, який підтримав подану апеляцію, перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що вона задоволенню не підлягає.
При розгляді даної справи про адміністративне правопорушення районний суд ретельно дослідив і належно оцінив зібрані у справі докази в їх сукупності і дійшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за наведених у постанові обставин, правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст.185-10 КУпАП. А тому апеляційний суд не наводить в цій постанові досліджені судом докази – показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які підтвердили в суді обставини, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2
Твердження апелянта, що затримання ОСОБА_2 проводилось без протоколу про адміністративне затримання не відповідає дійсності – (а.с.2) містить протокол про адміністративне затримання ОСОБА_2, відповідно до якого останній у присутності перекладача і двох свідків відмовився від його підписання, при цьому, як це і передбачено законом, у протоколі зазначено прізвище ім’я по-батькові та адреси свідків. Доказів того, що ОСОБА_2 від підпису не відмовлявся не встановлено і апелянтом надані не були.
Стосовно посилання апелянта на несвоєчасне ознайомлення його та ОСОБА_2 із протоколом про адміністративне правопорушення то воно є таким, на думку суду, що не заслуговує уваги, оскільки із матеріалів справи вбачається, що в суді адвокатом ОСОБА_1 до початку розгляду справи було заявлено клопотання про ознайомлення із матеріалами справи і судом це клопотання було задоволено. А отже твердження, що мало місце порушення права на захист, не відповідає дійсності.
Посилання апелянта щодо неправомірного призначення і залучення до перекладу перекладача ОСОБА_4, апеляційний суд також визнає безпідставними і такими, що не відповідають матеріалам справи. Твердження про фізичні вади перекладача є безпідставні і заслуховують осуду як аморальні.
Крім вищенаведеного, безпідставним апеляційний суд вважає посилання апелянта, що його не було ознайомлено із протоколом судового засідання. Дане твердження спростовується матеріалами справи (а.с.92), де на клопотанні адвоката ОСОБА_1 міститься відмітка з його підписом про ознайомлення із ним.
Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують уваги та, на думку апеляційного суду, є безпідставними і надуманими.
У відповідності до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладено на ОСОБА_2 з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, обставин їх скоєння, особи винного, ступеню його вини. Взято до уваги і його майновий стан та стан здоров’я. При цьому будь-яких даних про наявність у вищевказаного правопорушника хвороб, які б перешкоджали йому відбувати адміністративне стягнення у виді адмінарешту у справі не має, не представив їх і апелянт.
Тому підстав для зміни чи скасування постанови щодо ОСОБА_2 апеляційний суд не знаходить.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 294 КУпАП,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 14 липня 2010 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя судової палати з
кримінальних справ апеляційного
суду Чернівецької області В.Ф. Кифлюк