Справа № 2-1882/2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2010 року
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:
Головуючого – судді: Войтуна О.Б.,
при секретарі: Костинян І.М.
за участю
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Чорней Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці про визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити нарахування і виплату щомісячного підвищення до пенсії за віком відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому зазначає, що вона має статус дитини війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни і їй повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у вигляді у доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Про те, що зазначена надбавка їй не виплачується у повному розмірі вона дізналась лише в березні 2010 року, після чого в квітні 2010р. звернулась до відповідача з проханням нарахувати і виплатити щомісячну соціальну допомогу в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня по 31 грудня 2007р., з 22 травня по 31 грудня 2008р. та з 01 січня 2009р. по 31 березня 2010 р. Але отримала відмову № 28\С-11 від 14.04.2010 року, яку вважає незаконною, в зв’язку з чим просить визнати такі дії Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці щодо нарахування і виплати їй щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді доплати до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007р., з 22 травня по 31 грудня 2008р. та з 01 січня 2009р. по 31 травня 2010 р. незаконними та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй як дитині війни недоплачену щомісячну держану соціальну допомогу у вигляді доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни, за період з 09 липня по 31 грудня 2007р., з 22 травня по 31 грудня 2008р. та з 01 січня 2009р. по 31 травня 2010 р.
Позивачка свій позов в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі і в своїх поясненнях підтвердила, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав і просив відмовити в їх задоволенні у зв’язку з тим, що всі виплати позивачу проводились і проводяться відповідно до чинного законодавства
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивачка визнана дитиною війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівців, та отримує пенсію за віком, а також має право користуватись пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист прав дітей війни», що підтверджується копією пенсійного посвідчення /а.с.6/.
Позивачка звернулась до відповідача з вимогою здійснити нарахування належної їй, як дитині війни, соціальної державної допомоги у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату /а.с.7/.
За результатом розгляду заяви, відповідачем на адресу позивачки, надіслано відповідь у якій міститься повідомлення про те, що з 01 січня 2008 року позивачці виплачується надбавка в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно із Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік, а також відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» /а.с.8/.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачці як дитині війни органами Пенсійного фонду України повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у вигляді доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» була призупинена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист прав дітей війни» на 2007 рік.
Згідно ст.ст. 22 ч.3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України своїм від 09 липня 2007 року № 1-29/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким припинена на 2007 рік дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
При цьому Конституційний суд України у своєму рішенні визначив, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавству, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Рішенням Конституційного суду від 22.05.08 р. № 10-рп визнав положення статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-10 розділу 2 Закони України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», неконституційними, в зв'язку, з чим він втратив свою дію. Таким чином, вищезгадана норма статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в даний час є такою, що діє.
З урахуванням положень статті 19 Конституції України, єдиним органом, якому надано виключне право (у випадку регулювання правовідносин Законом України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни») виплачувати підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, являється територіальне управління Пенсійного фонду України. Отже суд не являється органом, який нараховує та виплачує спірну суму, а суд виконуючи властиві йому повноваження, в даному випадку зобов'язує відповідача нарахувати допомогу та виплатити її.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи відповідно до ст. 19 Конституції України зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Незаконність відмови відповідача у виплаті позивачці 30 % надбавки за вищезазначений період з посиланням на відсутність для цього підстав є порушенням її права й положень Міжнародної Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод», що підтверджується рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Кечко проти України», адже реалізація нею права, яке пов’язане з отриманням бюджетних коштів, що передбачені Законом, не повинно залежати від бюджетних асигнувань та не може бути причинами не виконання органами влади зобов’язань, що визначені Законом та гарантовані Конституцією України.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні в судовому засіданні всіх доказів, що є в матеріалах справи. В їх сукупності, керуючись принципом верховенства права, враховуючи те, що судом встановлено, що Рішенням Конституційного Суду України своїм від 09 липня 2007 року № 1-29/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким припинена на 2007 рік дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Також зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, втратили чинність 22 травня 2008 року, тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Внаслідок чого дії Першотравневого управління ПФУ м. Чернівці з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року , не ґрунтуються на законі та суперечать вимогам Конституції України та порушують право позивача на пенсійне забезпечення, суд вважає, що необхідно відновити порушені права та інтереси, шляхом задоволення позовних вимог
Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, так як позивач документально підтвердив понесені ним судові витрати, тому підлягає стягненню з відповідача, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 8,50грн. та 30грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 22, 64 Конституції України, ст.ст. 3 ч.2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212 – 215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці по не нарахуванню та не виплаті ОСОБА_1 доплати до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010р.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці нарахувати доплату ОСОБА_1 пенсію з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року із врахуванням виплачених сум
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці на користь ОСОБА_1 8грн. 50коп. сплаченого державного мита та 37грн. сплачених витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: Войтун О.Б.