Справа № 2-3090/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 серпня 2010 року  

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючої – судді               Чичирко В.А.

з секретарем                               Петриш О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Овручі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -

                                                                        в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду та просить поновити строк позовної давності та стягнути з відповідача кошти, передбачені ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закону) за період з 01.07.2002 р. по 01.06.2010 р. в сумі 72164,5 грн. та по ст.51 Закону за вказаний період в сумі 7462,22 грн., мотивуючи тим, що компенсації та доплати виплачувались їй не в розмірах, встановлених Законом, а згідно постанов Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 р. та № 1 від 03.01.2002 р., що призвело до порушення її прав.  

Сторони в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та вчасно, позивач просила справу розглядати у її відсутності, причина неявки відповідача невідома.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Позивач знаходиться на обліку у відповідача, є потерпілою від аварії на ЧАЕС 3 категорії, що підтверджується копіями посвідчення, постійно проживає в с.В.Фосня Овруцького р-ну Житомирської обл., що підтверджується копією паспорта громадянина України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до Закону на час виникнення правовідносин були передбачені слідуючи виплати:

- ст.39 Закону –  непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні  гарантованого добровільного відселення проводиться доплата  – 2 мінімальні заробітні плати;

- ст.51 Закону - особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю,  призначається у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.  

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема :

- для доплати непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні   гарантованого добровільного відселення   – 1050 тис.крб.  (10,50 грн. за  гр.реф.);

- для додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії  III  – 10% від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.  

Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а  ст. ст. 62 та 67 Кабінету Міністрів України надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якою є постанова Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.  

Частиною 4 статті 8 ЦПК України передбачено, що у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить вказаному Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 р. с.В.Фосня Овруцького р-ну Житомирської обл. відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.  

                Крім того, Законом України ?ро державний бюджет України на 2008 р.” було внесено зміни до ст.ст.39,51 Закону, якими було виключено прив’язку до мінімальної заробітної плати, які були визнані неконституційними рішення Конституційного суду України №10-рп з 22.05.2008 р. Вказане рішення зворотної дії в часі не має, а тому вимоги позивача про стягнення коштів за 2008 рік підлягають задоволенню тільки з 22 травня.    

  Статтею 257 ЦК України встановлений 3-річний трок позовної давності. Позивач звернулась з позовом 05.07.2007 р., отже початок перебігу строку позовної давності починається з 05.07.2007 р.

  Як на підставу для поновлення строку позовної давності позивач посилається на юридичну неграмотність.

  Відповідно до ч.1 ст.73 ЦПК України суд поновлює строк, встановлений законом за клопотанням сторони у разі його пропущення з поважних причин.

  Розглянувши клопотання по суті, суд приходить до висновку, що юридична неграмотність позивача не є підставою для поновлення строку позовної давності, а тому в задоволенні вказаного клопотання слід відмовити за безпідставністю.  

  Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 01.07.2007 р. по 1.10.2007 р. –  440 грн.; з 01.10.2007 р.  по 31.12.2007 р. -  460 грн.; з 01.04.2008 р. - 525 грн.; з 01.10.2008 р. - 545 грн.; з 01.12.2008 р. - 605 грн.; з 01.04.2009 р. – 625 грн.; з 01.07.2009 р. – 630 грн.; з 01.10.2009 р. – 650 грн.; з 01.11.2009 року – 744 грн.; з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р. - 869 грн.; з 01.04.2010 р. по 30.06.2010 р. – 884 грн.  

  Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за ст.39 Закону за період з 01.07.2002 р. по 01.06.2010 р., проте задоволенню підлягають вимоги в межах ст.257 ЦПК України, з 05.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2009 р., оскільки довідки про виплату коштів з 01.01.2010 р. по 01.06.2010 р. позивач не надала, хоча відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України це є її обов’язком.

 Розмір недоплачених коштів, передбачених ст.39 Закону за період з 05.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2009 р. становить 29203 грн.:

 з 05.07.2007 р. по 31.12.2007 р.: (440х2х3+460х3х3)-6х10,5=5337 грн.

               з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.: (525х2х5+545х2х2+605х2)-8х10,5= 8556 грн.

      з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.: (605х2х3+625х2х3+630х2х3+650х2+744х2х2)-12х10,5= 15310 грн.  

              В задоволенні решти позовних вимог за ст.39 Закону слід відмовити за безпідставністю та пропуском строку позовної давності.

Розмір мінімальної пенсії за віком в Україні становив: з 01.04.2008 – 481 грн.; 01.07.2008 р. – 482 грн.; з 01.10.2008 р. – 498, з 01.01.2009 р. – 498 грн.; з 01.11.2009 р. – 573 грн.; з 01.01.2010 р. – 695 грн.; з 01.04.2010 р. – 706 грн.

              Розмір недоплачених коштів, передбачених ст.51 Закону за період з 05.07.2007 р. по 01.06.2010 р., крім з 01.01.2008 р. по 22.05.2008 р. становить:

              з 05.07.2007 р. по 31.12.2007 р.: (406х25%х3+411х25%х3)-29,88=582,87 грн.

              з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.: (481х25%х2+482х25%х3+498х25%х3)-390,2=536,43 грн.

              з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.: (498х25%х10+573х25%х2)-612,6=918,9 грн.

              з 01.01.2010 р. по 01.06.2010 р.: (695х25%х3+706х25%х2)-349,7=524,55 грн., а всього 2562,75 грн.

              В задоволенні решти позовних вимог за ст.51 слід відмовити за безпідставністю та пропуском строку позовної давності.

              Статтею 62 Даного закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами  та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, таким чином належним відповідачем за вимогами щодо стягнення недоплаченого підвищення до пенсії, передбаченого ст. ст.39, 51 Закону підлягає стягненню з відповідача.

     Від сплати судового збору позивач звільнена згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а відповідач – на підставі ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України ?ро державне мито” та рішення Овруцької міської ради №13 від 11.02.2010 р.  

Згідно  ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.  

На підставі викладеного та керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст.8, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-  

в и р і ш и в:

              Позов задовольнити частково.

              Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області на користь ОСОБА_1 доплату непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, передбачену ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період  з 05.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2009 р. в сумі 29203 грн., додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю (ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з 05.07.2007 р. по 01.06.2010 р., крім з 01.01.2008 р. по 22.05.2008 р., в сумі 2562,75 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

              В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю та пропуском строку позовної давності.

             Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Овруцький районний суд в апеляційний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

             Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

             Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 Суддя