Справа-22-43 93/2006 Суддя 1- інстанції- Клімова В.В.
Категорія - 5 Доповідач- Єлгазіна Л.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2006 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого- Пономарьової О.М.
Суддів- Дем.яносова М.В., Єлгазіної Л.П.
При секретарі-Білявській І.Є.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької обл.. від 27 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - „Про припинення перешкод у володінні власністю та стягнення моральної шкоди
встановив:
відповідач ОСОБА_1 18.03.2006р подав апеляційну скаргу на рішення Краматорського міського суду Донецької обл.. від 27 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - „Про припинення перешкод у володінні власністю та стягнення моральної шкоди відповідно з яким, позивачу ОСОБА_2 задоволені вимоги , в апеляційній скарзі зазначив, що зливна яма побудована на його садибі у 1987 році і весь час до нього не було ніяких претензій по її користуванню та місці влаштування. Суд першої інстанції не взяв до уваги акт компетентної комісії від 14.07.2005р., яка обстежила його садибу та садибу позивачки і не знайшла недоліків з боку її експлуатації. Крім того суд не дав належної оцінки висновку експерта, який не встановив причинно - наслідкового зв,язку з розташуванням вигрібної ями та дефектами будівлі позивачки.
Суд не забезпечив повного та всебічного розгляду справи. Рішення просив скасувати та постановити нове рішення по суті.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької обл.. від 27 лютого 2006 року по даній справі позивачу задоволені позовні вимоги, бо суд дійшов висновку, що дійсно позивач є власником домоволодіння АДРЕСА_1, а відповідач - власником домоволодіння АДРЕСА_2. Відповідач збудував вигрібну яму на відстані від будинку позивача - 2,10м , що на думку суду є порушенням ДБН 360- 92, ДБН 79-92, відповідно до вимог п.2.13 - санітарно -захисні розриви між житловими будинками та господарськими будівлями та спорудами повинні бути - 5м, що не відповідає дійсному. Суд зобов,язав відповідача зруйнувати зливну яму, розташовану на його садибі.
Судова колегія заслухавши доповідь судді - доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи , і обговоривши доводи апеляційної скарги , вважає що апеляційна ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи позивачка відповідно із свідоцтвом про право власності за спадщиною є власником будинкуАДРЕСА_1, земельна ділянка за вказаною адресою, знаходиться у її бестроковому користуванні. / а.с. 8-9 / Акт про встановлення меж земельної ділянки на місцевості в натурі у позивачки відсутній.
Відповідач є власником домоволодіння АДРЕСА_2 відповідно з договором купівлі - продажу від 20.03.1986р. / а.с.92-93/
Дісно у 1987 році відповідач побудував на своїй земельній ділянці / отримавши згоду чоловіка позивачки / зливну яму. Ці обставини справи позивачем не заперечувалися. Претензій по користуванню вигрібною ямою у позивачки не було до 2005 року. Позивачка вказувала, що з весни 2005 року у неї „ пропали квіти, мокне земля" і ці обставини вона пов,язує з неправильним розташуванням вигрібної ями. До вказаного часу яких - небудь порушень , пов,язаних з розташуванням вигрібної ями, вона не відмічала.
Позивачка не заперечувала, що тривалий час з 1987р. відповідач користується вигрібною ямою і претензій до нього не було. Позивачка не надала суду яких - небудь переконливих доказів по факту загибелі її квітів та мокроти грунту , / крім особистих пояснень/ - як- то актів квартального комітету чи коміссії виконкому по вказаним обставинам. Крім того позивачка не надавала суду першої інстанції та апеляційної інстанції акту про відвід земельної ділянки в натурі і встановленні меж земельної ділянки між її домоволодінням та домоволодінням відповідача.
Відповідно до вимог ст.125ч.1,3 Земельного Кодексу України - право власновсті та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою , та його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі / на місцевості /, одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Згідно з висновком будівельно- технічної експертизи / а.с. 22- 30/ відповідач дійсно спорудив вигрібну яму у домоволодінніАДРЕСА_2 на відстані 2,1 метра, від жилого будинку позивачки, що є грубим порушенням санітарних та будівельних норм - ДБН 11-32-74 та ДБН 111-28- 75, які передбачали на час спорудження вигрібної ями відстань від жилого будинку та вигрібною ямою - 8 метрів. Але згідно вказаного висновку експерта - між спорудженою вигрібною ямою , належної до будівлі НОМЕР_1 та дефектами сусідньої будівлі НОМЕР_2, належній позивачкі - відсутній причинно - наслідковий зв,язок , бо подібні дефекти та пошкодження маються і в інших частинах жилого будинку позивачки, криша будівлі позивачки не оборудована жолобами для прийому дощової води. Дощова вода стікає з даха будівлі позивачки в проміжок шириною 0,95м., який обмежений забором у вигляді сшюшної шиферної конструкції з одного боку, і стіною жилого будинку позивачки, що перешкоджає ветиляції та сприяє скопиченню атмосферних опадів.
Посилання відповідача на висновок експерта, як доказ про відсутність причинно -наслідкового зв,язку між його спрудженою з порушенням норм ДБН вигрібної ями та дефектами у жилому будинку позивачки, узгоджуються з актами перевірки його садиби та садиби позивачки, які проводилися комісією виконкома з залученням спеціалістів : еколога, архітектури, санітарно-епідеміологічної служби.
Крім того , з наданого апеляційному суду акту від 04.07.2006р. / а.с.84/ видно, що
вигрібна яма розташована на землі загального користування перед садибою відповідача, а
виконком , як власник землі, не заявляє вимог до відповідача з причини розміщення
вигрібної ями. -
Як землекористувач , позивачка не надала суду доказів порушення її права з боку відповідача.
Підстав припинення права користування відповідачем спорудженою у 1987році вигрібною ямою, Апеляційний суд не вбачає.
Оскільки право позивачки не порушено, то у суда не має підстав для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди.
Суд першої інстанції не виконав вимоги ст.. 213 п.З ЦПК України, -не повно та всебічно з"ясував обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За вказаних обставин рішення суду слід скасувати. Відповідно до ст.309 ч.І п.1-2 підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є:
неповне з,ясування судом обставин, що мають значення для справи,
недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Керуючись ст.. 303 - 307, п.1-2 ст.309 ЦПК України, апеляційний суд,-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької обл.. від 27 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - „Про припинення перешкод у володінні власністю та стягнення моральної шкоди - задовольнити.
Рішення Краматорського міського суду Донецької обл.. від 27 лютого 2006 року -скасувати і постановити нове рішення , яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 - „Про припинення перешкод у володінні власністю та стягнення моральної шкоди „.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України у касаційному порядку на протязі двох місяців з дня набрання законної сили .