Справа № 2- 3603
2010 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді – Кайро І.А., при секретарі – Рябцевої А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «Діти війни» ,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь недоплачену щомісячну соціальну допомогу «Діти війни» за період з червня 2007 року по квітень 2008 року та з січня 2009 року по травень 2010 року в сумі 2882 гривні 60 копійок.
Вимоги мотивовані тим, що він є «дитиною війни» в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на пільги, передбачені цим Законом, які йому не були сплачені відповідачем в повному обсязі за зазначений період.
Позивач у судове засідання не з’явився, про місце, день та час розгляду справи сповіщений належним чином, завчасно. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення, в яких пояснив, що виплата соціальної пільги «Діти війни» передбачена за рахунок Державного бюджету України, яким запланована виплата зазначених пільг в розмірі, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року. Управління пенсійного фонду України в м. Ялта АРК зі свого боку сплатило відповідачу цю надбавку у розмірі, передбаченому державним бюджетом України за відповідні роки у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. ст. 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» «дитина війни» - особа, яка є громадянином України, та якій на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1. На час закінчення Другої світової війни йому було менш 18 років, тому він віднесений до категорії осіб, визнаних дітьми війни.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Позивач просить зобов’язати відповідача нарахувати йому заборгованість за період часу з травня 2007 року по квітень 2010 року.
Ухвалою суду від 17 серпня 2010 року провадження по справі в частині зобов’язання відповідача нарахувати та сплатити позивачу недоплачену щомісячну соціальну допомогу за період часу з червня 2007 року по грудень 2009 року було закрито.
В інший частині вимог суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення державної соціальної допомоги як дитині війни за період з січня 2010 року по травень 2010 року є обґрунтованими.
В силу Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01 січня 2010 року до 31 березня 2010 року встановлений в сумі 695 гривен, у квітні - травні 2010 року - 706 гривень.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню за період з січня по квітень 2010 року (695 грн. х 30% х 3 + 706 грн. х 30 % х 2).
Щомісячна державна соціальна допомога за вказаний період дорівнює 1049 гривень 10 копійок.
Згідно довідки № 3911 від 28 липня 2010 року, розмір виплаченої позивачу допомоги за період з січня 2010 року по травень 2010 року складає – 249 гривень.
Таким чином, сума невиплаченої позивачеві соціальної допомоги за цей період становить 800 гривень 10 копійок (1049,10 грн. – 249 грн.). Саме ця сума повинна бути виплачена відповідачем позивачу, як дитині війни.
Згідно з п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24 жовтня 2007 року до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплат пенсій та інших виплат, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду.
Саме відповідач повинен виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу. Відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Особа, яка мала право на отримання бюджетних коштів не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, судом до уваги прийняте бути не може.
Що стосується обраного позивачем способу захисту його цивільних прав шляхом стягнення на його користь недоплаченої соціальної допомоги, то оскільки суд дійшов висновку, що дії відповідача в цій частині є незаконними, його слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачеві належні до стягнення на його користь суми, а не примусово стягувати ці суми з нього.
Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати, пропорційно до розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України; ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» №1691-VI від 18 лютого 2010 року (набрав чинності 10 березня 2010 року),
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як дитині війни, державну соціальну допомогу за період з січня 2010 року по травень 2010 року в сумі 800 гривень 10 копійок, судові витрати в сумі 171 гривня, а всього – 971 (дев’ятсот сімдесят одну) гривню 10 копійок.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крім через Ялтинський міський суд у порядку та строки, передбачені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.
Суддя підпис
З оригіналом згідно
Суддя