Справа № 22-4047/2009р.

Головуючий в 1 інстанції Кононихіна Н.Ю.

Категорія 19

 Доповідач Стельмах Н.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2009 року апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С, суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С. 1., при секретарі Косюга Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа - ОСОБА_3 про стягнення суми і

встановив:

в апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_4 оспорює обгрунтованість судового рішення, яким вказаний позов задоволено частково, і ставить питання про його скасування та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову, оскільки вважає, що справу розглянуто з порушенням норм процесуального права і третю особу фактично процесуально не притягнуто належним чином, як таку за відсутності відповідної ухвали, а її взагалі потрібно було притягнути співвідповідачем.

Крім того, представник відповідача вважає, що обставини по справі з’ясовано неповно, вони є недоведеними і висновки суду не відповідають обставинам справи.

В засіданні апеляційного суду представники ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_4 та 3-ї особи ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 підтримали доводи апеляційної скарги і просили про її задоволення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

4 грудня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, який уточнив заяві від 22 грудня 2008 р. (а.с. 261) про стягнення суми.

Він зазначав, що 18 серпня 2009 року між ними через представника відповідача за довіреністю ОСОБА_3 відбулася попередня домовленість щодо майбутнього укладення договору купівлі-продажу жилого будинку № -32 по вулиці Меліоративній в м. Макіївка, що належить на праві власності відповідачу.

Вказану домовленість вони зареєстрували нотаріально і він передав ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_2, 25250 грн., які вона визначила, як завдаток, встановивши строк укладення угоди до 18 жовтня 2006 року.

Угоду купівлі-продажу у встановлений строк і в наступному укладено не було, оскільки відповідач не підготував належно оформлені правовстановлюючі документи на будинок і споруди до нього.

Разом з тим, йому відмовлено і в поверненні переданої ним суми 25250 грн.

Тому позивач просив ухвалити судове рішення, яким стягнути на його користь з відповідача вказану суму та збитки в сумі індексації вказаної суми на коефіцієнти інфляції, а також 3% річних за невиконання грошового зобов’язання, а всього 37098, 70 грн.

Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 26 грудня 2008 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аванс в сумі 25250 грн та на користь держави 285 грн. судових витрат.

Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно із ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до вимог ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов’язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.

Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

При розгляді цієї справи судом першої інстанції встановлено (а.с. 6), що між сторонами відбулася лише попередня домовленість щодо укладення в наступному договору купівлі-продажу жилого будинку, який укладено не було.

За таких обставин, всупереч доводам апеляційної скарги, суд дійшов обгрунтованого висновку щодо вручення позивачем відповідачеві не завдатку, а авансу, оскільки відповідний договір не було укладено і у сторін не виникло будь-яких зобов’язань щодо одне одного.

Тому судом обгрунтовано не застосовано для вирішення спірних відносин вимоги ст. 571 ЦК України, а стягнуто з відповідача на користь позивача суму авансу, оскільки підстава, за якою він його отримав, згодом відпала.

Крім того, не можна визнати спроможними доводи скарги щодо необхідності притягнення ОСОБА_3 до участі в розгляді справи відповідачем, оскільки вона при досягненні попередньої домовленості між сторонами діяла від імені ОСОБА_2 лише як його представник, і не є стороною вказаної домовленості.

З матеріалів справи і судового рішення всупереч доводам апеляційної скарги, вбачається, що відповідно до переліку визначених в позовній заяві осіб, ОСОБА_3 притягнуто до участі в розгляді справи третьою особою, що не заявляла самостійні вимоги, на стороні відповідача.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переліку та переписування деяких норм матеріального та процесуального права і не впливають на правильність правових висновків суду та не спростовують їх.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_4 відхилити, рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 26 грудня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.