справа № 2-181 /2010 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого, судді Онищенко Т.С.,

при секретарі Ревенко-Котовської Н.Г.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги»  до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на заставлене майно, -

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок невиконання відповідачем належним чином умов кредитного договору від 20.11.2007 утворилась заборгованість, яку відповідач у добровільному порядку не погашає.

При судовому розгляді справи представник позивача уточнив заявлені позовні вимоги – просив також звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки  KIA /модель  –  PICANTO,  тип  – хечбек легковий, рік випуску – 2007, колір – чорний, номер кузова (шасі) – НОМЕР_2/ реєстраційний номер НОМЕР_1. За рахунок від реалізації предмету застави задовольнити вимоги Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» за кредитним договором №161-11 від 20.11.2007 в розмірі 162 484,63грн. У випадку, якщо суми вирученої від реалізації предмету застави, недостатньо для повного задоволення вимог Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги», то стягнути суму, якої не вистачає для повного задоволення вимог, з іншого майна, яке належить ОСОБА_3 в порядку черговості, передбачено законодавством України.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги з урахуванням їх уточнень підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити та відшкодувати судові витрати.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв або клопотань про відкладення судового засідання чи про розгляд справи без його участі від відповідача до суду не надходило.

Представник позивача надав суду згоду на заочний розгляд справи, не змінюючи позовних вимог (предмет чи підстави позову або розмір позовних вимог).

Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Статуту Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги», одним з видів діяльності кредитної спілки є надання кредитів своїм членам на умовах платності, строковості та забезпеченості. Членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають на території Криму. Одним з органів управління кредитної спілки є Спостережна рада, до компетенції якої належить вирішення питань про прийняття нових члені до кредитної спілки. До компетенції Кредитного комітету, як органу управління кредитної спілки, належить розгляд заяв членів кредитної спілки про надання кредитів і прийняття рішень з цих питань.

Відповідач – ОСОБА_3 звернулась до позивача - Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» з заявою про прийняття в члені кредитної спілки та надання кредиту.

23.07.2007 Спостережна рада Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» (протокол №263-07) розглянула заяву відповідача та прийняла її до членів кредитної спілки.

20.11.2007 Кредитний комітет  Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» (протокол №221-11) розглянув заяву відповідача та вирішив надати йому кредит в формі кредитної лінії в розмірі 55000,00 грн. строком на 12 місяців зі сплатою відсотків за кредитом за ставкою 0,074% в день.

20.11.2007 між сторонами укладено Кредитний договір №161-11/07, відповідно до умов якого позивач (кредитор) надав відповідачеві (позичальнику) кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі загального ліміту 55000,00 грн., зі сплатою не пізніше 20-го числа кожного місяця винагороди за користування кредитними коштами за ставкою 0,074% в день, зі строком повернення кредитних коштів в повному обсязі – до 20.11.2008 та сплатою пені в розмірі 1% від суми заборгованості (за кредитом і винагородою) за кожен день прострочення платежу у разі порушення зобов’язання.

20.11.2007 між сторонами укладено договір застави, відповідно до умов якого відповідач у забезпечення виконання кредитного договору надав позивачеві у заставу транспортний засіб - автомобіль марки  –  KIA /модель  –  PICANTO тип – хечбек легковий, рік випуску – 2007, колір – чорний, номер кузова (шасі) – НОМЕР_2/ реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить відповідачеві – ОСОБА_3  на праві приватної власності.

20.11.2007 і 29.11.2007 відповідач-позичальник отримав від позивача-кредитора передбачені кредитним договором №161-11/07 частину грошових  коштів в сумі 10000,00 грн. (5000 грн. + 5000 грн.), що підтверджується видатковим касовим ордером №9359.

30.11.2007 відповідач-позичальник отримав від позивача-кредитора передбачені кредитним договором №161-11/07 частину грошових  коштів в сумі 42900,00 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами №9606 та №9607.

31.01.2008 відповідачем сплачено позивачеві відсотки за Кредитним договором №161-11/07 від 20.11.2007 в розмірі 2100,00 грн., що підтверджується прибутковим ордером №450.

26.06.2008 відповідачем сплачено позивачеві відсотки за Кредитним договором №161-11/07 від 20.11.2007 в розмірі 2700,00 грн., що підтверджується прибутковим ордером №2989.

22.10.2008 і 31.10.2008 відповідачем сплачено позивачеві відсотки за Кредитним договором №161-11/07 від 20.11.2007 на загальну сума 2830,34 грн. (1500 грн. +1330,34 грн.).

20.03.2009 відповідачем сплачено позивачеві за Кредитним договором №161-11/07 від 20.11.2007 в рахунок погашення кредиту 2111,03 грн. і відсотки в розмірі 12888,97 грн.

06.05.2009  відповідачем сплачено позивачеві за Кредитним договором №161-11/07 від 20.11.2007 в рахунок погашення кредиту 1234,90 грн.

20.05.2009 відповідачем сплачено позивачеві за Кредитним договором №161-11/07 від 20.11.2007 відсотки в розмірі 1123,34 грн.

20.06.2009 відповідачем сплачено позивачеві за Кредитним договором №161-11/07 від 20.11.2007 відсотки в розмірі 1162,54 грн.

20.07.2009 відповідачем сплачено позивачеві за Кредитним договором №161-11/07 від 20.11.2007 відсотки в розмірі 1150,82 грн.

20.08.2009 відповідачем сплачено позивачеві за Кредитним договором №161-11/07 від 20.11.2007 відсотки в розмірі 1215,61 грн.

20.09.2009 відповідачем сплачено позивачеві за Кредитним договором №161-11/07 від 20.11.2007 відсотки в розмірі 1243,49 грн.

20.10.2009 відповідачем сплачено позивачеві за Кредитним договором №161-11/07 від 20.11.2007 відсотки в розмірі 1184,37 грн.

20.11.2009 відповідачем сплачено позивачеві за Кредитним договором №161-11/07 від 20.11.2007 відсотки в розмірі 1157,29 грн.

25.11.2009 відповідачем сплачено позивачеві за Кредитним договором №161-11/07 від 20.11.2007 в рахунок погашення кредиту 454,51 грн.

20.12.2009 відповідачем сплачено позивачеві за Кредитним договором №161-11/07 від 20.11.2007 відсотки в розмірі 1098,89 грн.

15.01.2010 відповідачем сплачено позивачеві за Кредитним договором №161-11/07 від 20.11.2007 в рахунок погашення кредиту 2141,11 грн.

20.01.2010 відповідачем сплачено позивачеві за Кредитним договором №161-11/07 від 20.11.2007 відсотки в розмірі 1139,56 грн.

Відповідач не виконав належним чином  умови Кредитного договору №161-11/07 від 20.11.2007 (своєчасно не повернув кредитні кошти, не сплатив передбачену щомісячну винагороду), у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 162484,63грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 46958,45 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 1139,56 грн., і  пені за прострочення виконання зобов’язання в сумі 114386,62 грн.

Статтями 509, 525-526, 530, 536, 543, 546-547, 549-551, 553-554, 572, 574, 585, 589-591, 610-612, 625-626, 629, 631, 638, 651, 1046-1050, 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.  Права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором.

Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, – з моменту його нотаріального посвідчення.

У разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави. Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки;  відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1, 3-4, 11, 13, 16, 19-20 Закону України «Про заставу» №2654  від 02.10.1992 встановлено, що застава - це спосіб забезпечення зобов’язань, якщо інше не встановлено законом.  В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту тощо.

Предметом застави можуть бути майно та майнові права

Сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава.

Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об’єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів.

Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, — неустойку). Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, якщо інше не передбачене законом або договором застави.  Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач,  укладаючи та підписуючи Кредитний договір, погодився з зазначеними в ньому умовами.

Позивач виконав належним чином свої зобов'язання за Кредитним договором, тобто  надав відповідачеві обумовлену суму кредиту, а відповідач у свою чергу умови Кредитного договору належним чином не виконав.

Умовами Кредитного договору передбачена відповідальність відповідача  у вигляді пені за порушення строків погашення кредиту и плати належних відсотків.

Відповідач не надав суду доказів відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання, а також того, що ним були вжитті всі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язання.

Підстав, передбачених статтею 617 Цивільного кодексу України,  для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання судом не встановлено.

Суд погоджується з наданим позивачем  розрахунком  заборгованості і таким чином  стягненню з відповідача підлягає заборгованість в розмірі 162484,63грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 46958,45 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 1139,56 грн., і  пені за прострочення виконання зобов’язання в сумі 114386,62 грн.

Право звернення стягнення позивача на предмет застави (автотранспортний засіб), якими забезпечено виконання Кредитного договору, виникло внаслідок не виконання відповідачем належним чином умов таких Кредитного договору.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що засновані на законі, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачені судові витрати на загальну суму 892 грн.

Також стягує з відповідача на в доход держави судовий збір в сумі 762,84 грн..

З урахуванням викладеного , керуючись статтями  10,  60, 88, 212, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити повністю .

2.   Стягнути з ОСОБА_3  на користь Кредитної спілки „Кримська республіканська каса взаємодопомоги”  заборгованість   за кредитним договором №161-11/07 від 20.11.2007   в розмірі 162 484,63 грн.,  яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 46 958,45 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 1 139,56 грн., і  пені за прострочення виконання зобов’язання в сумі 114 386,62   грн., та судові витрати в розмірі 892,00 грн., а всього 163 376, 63 грн.

3.   Звернути стягнення на предмет застави  - автомобіль марки  KIA /модель  –  PICANTO,  тип  – хечбек легковий, рік випуску – 2007, колір – чорний, номер кузова (шасі) – НОМЕР_2/ реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3, виданого Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим.

4.   За рахунок від реалізації за початковою ціною 70900,00 грн. (визначена вартість) предмету застави   задовольнити вимоги   Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги»  за кредитним договором №161-11 від 20.11.2007 в розмірі 162 484,63 грн.  У випадку, якщо суми вирученої від реалізації предмету застави, недостатньо для повного задоволення вимог Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги», то стягнути суму, якої не вистачає для повного задоволення вимог, з іншого майна, яке належить ОСОБА_3 в порядку черговості, передбачено законодавством України.

5.   Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави судовий збір в сумі   762,84 грн.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому частиною 4 статті 295  Цивільного процесуального кодексу України.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                 Онищенко Т.С.