Справа № 2-159 /2010 рік

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2010 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого, судді Онищенко Т.С.,

при секретарі Ревенко-Котовської Н.Г.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом   Відкритого акціонерного товариства Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА»  до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»   про стягнення 23 746,69 в порядку регресу , -                                                              

ВСТАНОВИВ:

Позивач  в особі представника звернувся до суду з даною позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4, обґрунтовуючи  свої вимоги тим, що  ВАТ НСАК «ОРАНТА» 31.01.2008 виплатив страхове відшкодування ОСОБА_5 за договором добровільного страхування транспортного засобу від 14.11.2007 у межах фактичних витрат, внаслідок ДТП, що сталося 12.12.2007 з вини відповідачів, у зв’язку з чим, як страховик, має право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки.

При судовому розгляді справи, до участі у справі в якості співвідповідача залучено Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування».

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити та пояснив, що сума страхового відшкодування, яку він просить стягнути з відповідачів, складає 23 746,69 грн.

Відповідач – ОСОБА_3 та його представник в судове засідання не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач – ОСОБА_4 в судовому засіданні проти вимог заперечував та пояснив, що автомобіль ОСОБА_5 був пошкоджений відповідачем ОСОБА_3, а не ним, а він допустив зіткнення тільки з автомобілем ОСОБА_3, просив у задоволенні позову до нього відмовити, оскільки його вина у пошкодженні автомобілю ОСОБА_5 відсутня.

Представник відповідача – ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти задоволення позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

14.11.2007 між позивачем і ОСОБА_5 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу марки Dacia Logan реєстраційний номер НОМЕР_1 (2007 року випуску), зі строком дії договору страхування з 15.11.2007 до 14.11.2014 /арк. с. 13-15/.

12.12.2007 о 19.30 годин відповідач – ОСОБА_3, рухаючись по вулиці Київській в м. Сімферополь і   керуючи транспортним засобом марки Skoda Octavia А5 реєстраційний номер  НОМЕР_2, порушив встановлені правила дорожнього руху (п. 12.1) – не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, а також особливості транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в результаті чого припустив наїзд на транспортний засіб марки Dacia Logan реєстраційний номер НОМЕР_1, який стояв попереду в попутному напрямку, внаслідок чого автомобілям завдано механічні пошкодження.

Вина відповідача в даному ДТП встановлена Постановою Київського районного суду м. Сімферополь Автономної Республіки Крим від 15.01.2008  і відповідно до частини 4 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України,  доказуванню  при розгляді цієї справи не підлягає /арк. с. 10/.

Згідно з полісом №ВВ/1088521, цивільно-правова відповідальність відповідача - ОСОБА_3, у разі настання страхового випадку (подія, наслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу), застрахована Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Веско» зі строком дії договору з 25.06.2007 до 24,06.2008 та лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну – 25000 грн. і  встановленою франшизою – 510,00 грн. /арк. с. 95/.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Веско» /арк. с. 94, 107/.

Постановою від 15.01.2008 Київського районного суду м. Сімферополь Автономної Республіки Крим відповідач – ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме в тому, що 12.12.2007 о 19.30 годин він, рухаючись по вулиці Київській в м. Сімферополь і   керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21043 реєстраційний номер  НОМЕР_3, порушив встановлені правила дорожнього руху (п. 13.1) – залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей транспортного засобу не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, в результаті чого припустив наїзд на транспортний засіб марки Skoda Octavia А5 реєстраційний номер  НОМЕР_2, який стояв попереду в попутному напрямку, внаслідок чого автомобілям завдано механічні пошкодження / арк с. 11/.

Відповідно до Акту №503/07-07 від 21.01.2008 дослідження спеціаліста, вартість матеріального збитку, завданого автомобілю марки Dacia Logan реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, складає 25 046,69 грн. /арк. с. 22-26/.

31.08.2008 позивачем виплачено страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу від 14.11.2007 у межах фактичних витрат в сумі 23 746,69 грн., внаслідок ДТП, що сталося 12.12.2007 /арк. с. 33/.

Відповідно до статей 993, 1191 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статею 27 Закону України  «Про страхування» від 07.03.1996 передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі статтями 1, 3, 5-6, 22, 28, 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-І від 01.07.2004, страхувальники – юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; страховики – страхові організації, що мають право на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про страхування»; потерпілі – треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров’ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; особи, відповідальність яких застрахована, – визначені в договорі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб. Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об’єктом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, – це шкода, пов’язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтями 22, 979, 981, 985, 988, 1166, 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). Страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов’язаний здійснити страхову виплату у разі настання іншого страхового випадку. Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом. Страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, оцінивши докази, суд дійшов до висновку, що  позовні вимоги підлягають задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з того, з вини відповідача  - ОСОБА_3 сталося ДТП в результаті якого завдана шкода застрахованому автомобілю марки Dacia Logan реєстраційний номер НОМЕР_1.

Позивач, як страховик, сплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу від 14.11.2007 у межах фактичних витрат в сумі 23 746,69 грн., внаслідок ДТП, що сталося 12.12.2007 з вини відповідача – ОСОБА_3, внаслідок чого до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Суд стягує  в порядку регресу 23 236,69 грн. (сума страхового відшкодування 23746,69 грн. – франшиза 510 грн.) з залученого співвідповідача – ПАТ СК «АХА страхування», оскільки саме страхова компанія, як правонаступник страховика, зобов’язана у разі настання страхового випадку  відшкодувати шкоду, завдану майну потерпілого з вини застрахованої особи – відповідача ОСОБА_3

Суд стягує в порядку регресу 510 грн. (сума фрашизи) з відповідача ОСОБА_3, оскільки з його вини сталося ДТП в результаті якого завдана шкода застрахованому автомобілю марки Dacia Logan реєстраційний номер НОМЕР_1.

Суд відмовляє у задоволені позовних вимог до ОСОБА_4, виходячи з того, що  ДТП в результаті якого завдана шкода застрахованому автомобілю марки Dacia Logan реєстраційний номер НОМЕР_1 сталося не з його вини, тобто його діями не завдана шкода застрахованому майну.

Суд стягує з відповідачів – ОСОБА_6 і ПАТ СК «АХА Страхування» на користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 10,  60, 88, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити .

2.   Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»  на користь Відкритого акціонерного товариства Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА»   в порядку регресу    23 236,69 грн. та судові витрати по справі в сумі 476,99 грн., а всього 23 713,68 грн.

3.   Стягнути з ОСОБА_3  на користь Відкритого акціонерного товариства Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА»   в порядку регресу    510,00 грн. та судові витрати по справі в сумі 10,48 грн., а всього 520,48 грн.

4.   Відмовити Відкритому акціонерному товариству Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА» у задоволенні позову до ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому частиною 4 статті 295  Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                            Онищенко Т.С.