Судове рішення #10559464

Справа № 2а-1647/2010

П     О     С     Т     А     Н     О     В     А

І   м   е  н   е   м         У   к   р   а   ї   н   и

16 серпня 2010 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим  у складі:

головуючого судді               Ястребова  Д. О.

при секретарі                   Гура І. І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахчисараї адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про скасування постанови інспектора дорожньо-патрульної служби Відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території автомобільно-технічної інспекції м. Сімферополя при управлінні ДАІ ГУ МВС України в АР Крим Оленіча Андрія Дмитровича у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпроАП, від 28.07.2010, -

В   С   Т   А   Н   О   В   И   В   :

Позивач звернувся до суду у порядку адміністративного судочинства з позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби Відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території автомобільно-технічної інспекції у м. Сімферополь при управлінні ДАІ ГУ МВС України в АР Крим про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпроАП, від 28.07.2010. Просить визнати незаконною зазначену постанову, оскільки правопорушення не скоював, порушення Правил дорожнього руху України не допускав. При провадженні порушені процесуальні норми, що регулюють провадження у справах про адміністративні правопорушення.

До суду позивач не з’явився, звернувшись із заявою про розгляд справи за його відсутності, підтримавши позовні вимоги.

Відповідач, суб’єкт владних повноважень, сповіщений належним чином, до суду свого представника не надіслав, із заявою про відкладення розгляду справи із поважних причин не звертався. Матеріали про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не надіслав.

За таких обставин відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України справу розглянуто за наявними у ній доказами за відсутності сторін.

Дослідивши в межах позовних вимог надані суду й наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв’язку із чим вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

     Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, належать до компетенції адміністративних судів.

Згідно з ч. 1 ст. 104 зазначеного  Кодексу до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи або інтереси в сфері публічно-правових відносин.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Спір між сторонами є таким спором  й підлягає розгляду відповідно до зазначеної норми Бахчисарайським районним судом АР Крим як місцевим адміністративним судом за зверненням позивача за його зареєстрованим місцем проживання.

Згідно із ч. ч. 2, 4 ст. 71 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Судовим розглядом встановлено, що 28.06.2010 інспектором відділу дорожнього руху Відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Сімферополь автомобільно-технічної інспекції при управлінні ДАІ ГУ МВС України в АР Крим Оленічем А. Д. складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпроАП, стосовно ОСОБА_1 за те, що 28.07.2010 о 12 годині на перехресті вул. Павленко та вул. Леніна у м. Сімферополь при керуванні автомобілем Опель реєстр. номер НОМЕР_1 ним здійснено проїзд перехрестя на заборонене червоне світло світлофора, чим порушив п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України (арк. спр. 6).

Постановою інспектора відділу дорожнього руху Відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Сімферополь автомобільно-технічної інспекції при управлінні ДАІ ГУ МВС України в АР Крим Оленіча А. Д. від 28.06.2010 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпроАП  і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 510 грн. (арк. спр. 5).

Копії протоколу та постанови надано позивачем.

Зазначена постанова прийнята із порушенням ст. ст. 279, 280 КУпроАП та не відповідає вимогам ст. 283 зазначеного Кодексу, у зв’язку із чим є незаконною та підлягає скасуванню як винесена із незаконним порушенням провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ст. 7 КУпроАП передбачено провадження у справах про адміністративні правопорушення та застосування заходів адміністративного стягнення на підставі суворого дотримання законності уповноваженими на то органами або посадовими особами в межах їх компетенції відповідно до закону.

Суб’єктом владних повноважень відмовлено в отриманні відповідного запиту в передбаченому законодавством про адміністративне судочинство порядку та не надано доказів у тому числі пояснень зазначеного у протоколі свідка ОСОБА_3 із матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Статтею 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі.

Оцінивши докази, надані позивачем на виконання положень ч. 2 ст. 71 КАС України, із урахуванням належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, взаємного зв’язку та ненаданням доказів суб’єктом владних повноважень відповідно до ч. ч. 2, 4 зазначеної норми у передбачений законом строк розгляду справи, що відкладалась, суд вважає недоведеними обґрунтованість дій інспектора щодо складення протоколу за ч. 2 ст. 122 КУпроАП стосовно ОСОБА_1 та відповідність їх закону.

Статтею 280 КУпроАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності, чи маються обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність й т. ін.

Сама постанова згідно із ст. 283 КУпроАП, між іншим, повинна містити повний опис обставин, встановлених при розгляді справи, виходячи із доказів, що маються у справі.

Статтею 280 КУпроАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності, чи маються обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність й т. ін.

Виходячи із вищезазначеного аналізу доказів, суд вважає недоведеним субєктом владних повноважень законності та обґрунтованості постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпроАП, від 28.07.2010 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1  , як наслідок її незаконною та необґрунтованою, тобто такою, що не відповідає ст. ст. 283, 284 КУпроАП, у зв’язку із чим її слід скасувати.

Із урахуванням відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ст. 247, п. 3 ст. 293 КУпроАП, ч. 2 ст. 162 КАС України провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпроАП, стосовно ОСОБА_1 слід закрити.

На підставі викладеного й ст. 19 Конституції України, п. 1 ст. 247, ст. ст. ст. 268, 280, 283 КУпроАП та керуючись  ст. ст. 1, 2, ст. ст. 8, 9, п. 1 ч. 1 ст. 17, п. 2 ч. 1 ст. 18, ч. ч. 1,2, 4 ст. 71, ст.  ст. 94, 99, 102, ст. ст. 122, 159-163, 1712  Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 293 КУпроАП, суд,-

П     О     С     Т     А     Н     О     В     И     В :

Позов ОСОБА_1 про скасування постанови інспектора дорожньо-патрульної служби Відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території автомобільно-технічної інспекції м. Сімферополя при управлінні ДАІ ГУ МВС України в АР Крим Оленіча Андрія Дмитровича у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпроАП, від 28.07.2010 задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 12 КУпроАП, від 28.07.2010 інспектора дорожньо-патрульної служби Відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території автомобільно-технічної інспекції м. Сімферополя при управлінні ДАІ ГУ МВС України в АР Крим Оленіча Андрія Дмитровича стосовно ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

       

                 Головуючий:

                                суддя       п / п

Постанова набрала законної сили.

      З оригіналом згідно:

                               суддя

                          секретар

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація