Справа № 2а-1634/2010
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
16 серпня 2010 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Ястребова Д. О.
при секретарі Гура І. І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахчисараї адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території автомобільно-технічної інспекції Сімферопольського району при управлінні ДАІ ГУ МВС України в АР Крим Куракова Олега Дмитровича про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпроАП, від 09.07.2010, -
В С Т А Н О В И В :
19.07.2010 позивач звернувся до суду у порядку адміністративного судочинства з позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби Відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території автомобільно-технічної інспекції Сімферопольського району при управлінні ДАІ ГУ МВС України в АР Крим Куракова О. Д. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпроАП, від 09.07.2010.
Ухвалою від 10 серпня 2010 року відповідно до ст. ст. 104, 106 КАС України порушено провадження у справі.
Позовні вимоги мотивовано тим, що інспектором дорожньо-патрульної служби Відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території автомобільно-технічної інспекції Бахчисарайського району при управлінні ДАІ ГУ МВС України в АР Крим при виконані ним владних повноважень 09.07.2010 безпідставно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпроАП за порушення, допущені при здісненні обгону 09.07.2010 на автошляху Сімферополь-Миколаївка й керуванні автомобілем ВАЗ-21099 реєстр. номер НОМЕР_1. Обгін виконано до початку безперервної смуги, крім того, як у протоколі, так у постанові зазначене неправильно прізвище позивача. Письмове пояснення про відсутність порушення надано при розгляді протоколу ОСОБА_3
До суду позивач, сповіщений належним чином не з’явися, свого представника не надіслав. Звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, підтримавши позовні вимоги.
Відповідач із заявою про відкладення розгляду справи не звертався, сповіщений належним чином про дату та час розгляду справи, надіславши завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
За відсутності підстав для відкладення розгляду справи із урахуванням положень ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті по наявним у матеріалах справи доказам, можливість сторонами яких обмежена не була.
Дослідивши в межах позовних вимог надані суду й наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв’язку із чим вони не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, належать до компетенції адміністративних судів.
Згідно з ч. 1 ст. 104 зазначеного Кодексу до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи або інтереси в сфері публічно-правових відносин.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Порядок розгляду та його особливості передбачені ст. 1712 Кодексу адміністративного судочинства України.
Спір між сторонами із урахуванням положень ст. ст. 217, 222, 255 КУпроАП є таким спором, що підлягає розгляду відповідно до зазначеної норми Бахчисарайським районним судом АР Крим як місцевим адміністративним судом.
Судовим розглядом встановлено, що 09.07.2010 о 15 год. 45 хв. інспектором відділу дорожнього руху Відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території автомобільно-технічної інспекції Сімферопольського району при управлінні ДАІ ГУ МВС України в АР Крим Кураковим О. Д. складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпроАП, стосовно ОСОБА_1 за те, що 09.07.2010 о 15 годині 45 хвилин на 20 км 200 м автошляху Сімферополь- Миколаївка, керуючи транспортним засобом ВАЗ-21099 реєстр. номер НОМЕР_1 здійснив обгін іншого транспортного засобу за наявності безперервної смуги, чим порушив вимоги п. 14.6 Правил дорожнього руху України (протокол серії АК1 №008607 наданих суду матеріалів).
Постановою (серія АК №297495) від 09.07.2010 того ж інспектора за розглядом на місці, отриманою позивачем, ОСОБА_1 підданий адміністративному стягненню за вищезазначені дії за ч. 2 ст. 122 КУпроАП у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 476 грн. Копія постанови мається в матеріалах справи та відповідає оригіналу, наданому органами ДАІ (арк. спр. 4).
Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд виходить із наступного.
Частиною 2 ст. 122 КУпроАП передбачена відповідальність у числі іншого за порушення правил обгону та роз’їзду транспортних засобів, що тягнуть накладення штрафу від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п. 14.6, п. 34 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою №1306 від 10.10.2001 Кабінету Міністрів України, у контексті спільного застосування виїзд на безперервну лінію, визначену уяк 1.1 п. 34 Правил, забороняється.
Враховуючи зазначені приписи суд вважає, що невиконання визначеного приписів Правил дорожнього руху України й тягне адміністративну відповідальність за зазначене адміністративне правопорушення.
Ст. 7 КУпроАП передбачено провадження у справах про адміністративні правопорушення та застосування заходів адміністративного стягнення на підставі суворого дотримання законності уповноваженими на то органами або посадовими особами в межах їх компетенції відповідно до закону.
Згідно із ст. ст. 254, 256 зазначеного Кодексу про скоєне адміністративне правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою із змістом та в порядку ст. 256 КУпроАП. У протоколі серед іншого зазначаються прізвища, адреси свідків та потерпілих, якщо такі маються.
Виходячи із положень ст. 256 КУпроАП, протокол щодо ОСОБА_1 складений відповідно до вимог зазначеної норми, оскільки містить дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім’я, по батькові особи, що склала протокол, відомості про особу, що притягується до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення та суть правопорушення, нормативний акт , що передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища та адреси свідків, у присутності яких згідно із ч. зазначеної норми відмовилась позивач від підписання протоколу. Протокол підписано особою, що його склала із зазначенням на місці документів, що додано до нього, пояснень та рапортів. Також протокол містить відомості щодо роз’яснення прав, останнє позивачем не оспорюється.
В межах своїх повноважень відповідно до ст. 279 КУпроАП відповідачем розглянуто справу про адміністративне правопорушення із винесенням оскаржуваної постанови.
Статтею 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі.
Оцінивши докази, надані на виконання положень ч. 2 ст. 71 КАС України, із урахуванням належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, взаємного зв’язку суд вважає доведеними обґрунтованість дій відповідача та відповідність їх закону.
Так, у протоколі чітко зазначено прізвище правопорушника, до протоколу додано пояснення свідка правопорушення із повним описом обставин правопорушення.
Зазначене не спростовується об’єктивно й поясненнями у позові (арк. спр. арк. спр. 1-2).
Крім того, посилання позивача щодо неправильного зазначення прізвища у постанові, копія якої долучена до позову, не спростовує споєння ним правопорушення та не звільняє від відповідальності із урахуванням правильного зазначення прізвища як у протоколі, так і в постанові, наданій суду.
Оцінюючи докази у справі, суд враховує непередбаченість законодавством України про адмінстративне правопорушення спеціального порядку фіксації правопорушення фото та відеопристороями із зазначенням часу, дати. Як слідство пояснення є письмовим доказом, що підлягав оцінці при розгляді справи відповідно до ст. 279 КУпроАП, й разом з іншими доводить вину свдіка ОСОБА_4 у вчиненні адмінстративного правопорушення.
Аналогічні пояснення містить й пояснення ОСОБА_3 , які маються у матеріалах справи про адмінстративне правопорушення, на кі необґрунтовано посилається позивач.
Посилання ж позивача на відповідність його дій Правилам дорожнього руху України у сенсі положень п. п. 16. 4, 34.1.1 є необґрунтованими, оскільки приписи є спеціальними й такими, що підлягають обовяковому виконанню.
Статтею 280 КУпроАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності, чи маються обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність й т. ін.
Сама постанова згідно із ст. 283 КУпроАП, між іншим, повинна містити повний опис обставин, встановлених при розгляді справи, виходячи із доказів, що маються у справі.
Статтею 280 КУпроАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності, чи маються обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність й т. ін.
Виходячи із вищезазначеного аналізу доказів, суд вважає постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпроАП, від 09.07.2010 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 законною та обґрунтованою, тобто такою, що відповідає ст. ст. 283, 284 КУпроАП, у зв’язку із чим підстав для її скасування також немає.
За таких обставин відсутні й підстави для закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України адміністративні справи розглядаються судом в межах позовних вимог, за які суд виходити не може за виключенням випадків необхідності цього для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Зазначена постанова в частині зміни міри стягнення, наявності чи відсутності повноважень не оскаржується. Підстави ж для виходу за межі позовних вимог і урахуванням викладеного відсутні.
Таким чином, згідно із п. 1 ст. 293 КУпроАП, ч. 1 ст. 162 КАС України постанову від 09.07.2010 стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпроАП слід залишити без змін, відмовивши у задоволенні позову як у частині скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпроАП, так і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного й ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 122, ст. ст. ст. 217, 222, 251, 254- 556, 279, 268, 280, 283-284 КУпроАП, п. 14.6, 34.1.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою №1306 від 10.10.2001 Кабінету Міністрів України та керуючись ст. ст. 1, 2, ст. ст. 8, 9, п. 1 ч. 1 ст. 17, п. 2 ч. 1 ст. 18, ст. ст. 69, 71, 94, 99, ст. ст. 122, 128, 159-163, 1712 Кодексу адміністративного судочинства України, 293 КУпроАП, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У позові ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території автомобільно-технічної інспекції Сімферопольського району при управлінні ДАІ ГУ МВС України в АР Крим Куракова Олега Дмитровича про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпроАП, від 09.07.2010, відмовити.
Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби Відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території автомобільно-технічної інспекції Сімферопольського району при управлінні ДАІ ГУ МВС України в АР Крим Куракова Олега Дмитровича від 09.07.2010 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпроАП, залишити без змін.
Постанова є остаточною оскарженню не підлягає.
Головуючий:
суддя п / п
Постанова набрала законної сили.
З оригіналом згідно:
суддя
секретар