УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-4479/09

Головуючий ві -й інстанції - Кір’як А.В.,

Категорія – 44

 Доповідач - Сіромашенко Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Петренко І.О.,

суддів - Котушенко СП., Сіромашенко Н.В.,

при секретарі - Шило С. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 травня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-і особи: ТОВ «Крона», ВГІРФО Дніпровського району м. Дніпродзержинська, орган опіки та піклування Дніпровського району м. Дніпродзержинська про визнання осіб такими, що втратили права користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дніпровського райсуду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 травня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянти ставлять питання про скасування вказаного рішення з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обгрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відсутні в спірній квартирі більше шести місяців.

Прийшовши до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову, суд 1-ї інстанції виходив з того, що причини відсутності відповідачів в спірній квартирі є поважними, оскільки відповідачка була вимушена з дітьми мешкати в квартирі свого чоловіка, тому що спірна квартира складається з двох кімнат, в ній з моменту вселення проживали та були зареєстровані багато осіб, окрім того, стосунки з вітчимом ОСОБА_3 були напружені.

втратили право користування жилим приміщенням, потягне за собою зняття його з обліку, як особу, яка перебуває на обліку на пільгових умовах, як така, що потребує поліпшення житлових умов.

Проте апеляційний суд не може погодитися з висновком суду 1 -ї інстанції.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Отже, при вирішенні питання про втрату членом сім’ї наймача права на користування житловим приміщенням з’ясуванню підлягає як термін його відсутності, так і поважність причин такої відсутності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою на склад сім’ї з 3-х чоловік, а саме: її та доньок, в тому числі відповідачку в даній справі, на зайняття 2-х-кімнатної спірної квартири був виданий на підставі рішення виконкому від 12 червня 1987 року № 215 ордер № 877 (а.с. 12).

Станом на 31 липня 2008 року в спірній квартирі зареєстровані сторони в даній справі, що підтверджується особовим рахунком № НОМЕР_1 (а.с. 5).

Фактично відповідачка ОСОБА_4 та її син - відповідач в даній справі -ОСОБА_5 не проживають в спірній квартирі довготривалий час, тобто більше, ніж шість місяців, проживаючи сім’єю за місцем проживання ОСОБА_6, що не заперечувалося сторонами.

Перешкод в проживанні та користуванні жилим приміщенням відповідачам не створювалося і останні з даного приводу не зверталися до правоохоронних органів, що підтверджується довідкою Дніпровського райвідділу Дніпродзержинського міського управління УМВС України в Дніпропетровській області від 4 серпня 2008 року.

Та обставина, що відповідачі з’являлися в спірній квартирі, як гості, та залишалися інколи ночувати в сім’ї позивачів, не може свідчити про те, що ними не був втрачений інтерес до даної жилої та вказувати на факт їх проживання за місцем реєстрації.

Виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що відповідачі не проживають більше 6 місяців в спірній квартирі без поважних причин. Доказів зворотного у відповідності до ч. 1 ст. 60 ЦПК України відповідачами надано не було.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне визнати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а тому рішення суду підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обгрунтованості.

Керуючись ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів.-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 травня 2009 року скасувати.

Визнати ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстрації за вказаною адресою.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.