Справа №2-3908/10

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    23 серпня 2010 року

Овруцький районний суд Житомирської області в складі :

головуючого - судді         Чичирко В.А.

з секретарем             Петриш О.І.,      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овруч справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач просить стягнути на його користь з відповідача не виплачені кошти, що передбачені ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в сумі 14664,6 грн. (з них: ст.37 – 2444,1 грн., ст.39 – 12220,5 грн.) мотивуючи тим, що він працює в ПТУ-35 м.Овруч і проживає в м.Овруч. За період роботи йому виплачувалися компенсація та доплати, що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення його прав. Розмір недовиплачених коштів за ст.ст.37, 39 Закону становить вказану вище суму.

Позивач просить справу розглянути без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно довідок позивач працює в ПТУ-35 м.Овруч і проживає в м.Овруч, що підтверджується копією паспорта.

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, м.Овруч віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні компенсації, доплати та допомоги, які отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема за ст.37 – 2,1 грн., ст.39 – в сумі 10,5 грн. (в залежності від відпрацьованого часу).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачені слідуючи виплати :

-   -     ст.37 Закону – громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати;

-   -     ст.39 Закону – громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати.

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема :

-   -     для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 210 тис.крб. (2,1 грн. за гр.реф.) ;

-   -     для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).

  Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування  цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05, та підвищувати  розміри доплат, пенсій і компенсацій , передбачених цим Законом , відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Статтею 8 ЦПК України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.

Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за ст.37 Закону за період з 1 січня по 31 липня 2010 року і за ст.39 Закону за період з 1 січня по 31 липня 2010 року, що вбачається з розрахунку.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 1 квітня 2009 року – 625 грн., з 1 липня 2009 року – 630 грн., з 1 жовтня 2009 року – 650 грн., з 1 листопада 2009 року – 744 грн., з 1 січня 2010 року – 869 грн., з 1 квітня 2010 року – 884 грн., з 1липня 2010 року – 888 грн..

В зв'язку  з викладеним, розмір недовиплачених коштів становить (в залежності від відпрацьованого часу):

 за ст.39 Закону :

•   з 1 січня по 31 липня 2010 року : (869х2х3+884х2х3+888х2)-10,5х7= 12220,5 грн..

за ст.37 Закону :

-   -      з 1 січня по 31 липня 2010 року : (869х40%х3+884х40%х3+888х40%)-2,1х7= 2444,1 грн..

Статтею 62 даного Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до п. 2, 4, 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захист у населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Від сплати судового збору сторони звільнені : позивач згідно п.18 ст.4, відповідач – ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та рішення Овруцької міської ради від 11.02.10.

Позивачем сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., які слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 88, 196, 212-215, 218, 226 ЦПК   України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з 1 січня по 31 липня 2010 року в сумі 2444 грн. 10 коп., доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, (ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з 1 січня по 31 липня 2010 року в сумі 12220 грн. 50 коп. та судові витрати в сумі 120 грн..

Про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подана заява  в Овруцький районний суд протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Овруцький районний суд в апеляційний суд Житомирської області позивачем протягом 10 днів з дня його проголошення, відповідачем – в цей же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення (крім відповідача), можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ :