Справа № 22- 1344- а/2006 рік Головуючий в 1 інстанції Гончаренко М.Є.
Категорія 41 Доповідач Новодворська О.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2006 року судова палата в цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Кіянової С.В., Сукманової Н.В.
при секретарі Писаревій Ю.Г.
розглянула-у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку'цивільну справу за апеляційною скаргою Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Дебальцевського міського суду Донецької області від ЗО травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Дебальцевського міського суду Донецької області від 30 травня 2006 року частково задоволено позовні вимоги позивачки, поновлено ОСОБА_1 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 відділу справляння податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб у Дебальцевському відділенні Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції, стягнути з Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 жовтня 2005 року до 30 травня 2006 року в сумі 8786 гривень 40 копійок та у відшкодування моральної шкоди 100 гривень.
На дану постанову подана апеляційна скарга Єнакіївською об'єднаною державною податковою інспекцією, в якій вона просить скасувати постанову, у задоволенні вимог позивачки відмовити, посилаючись на те, що судом порушено вимоги матеріального права. Так, суд, встановивши, що позивачку звільнено не за тими підставами, при розгляді спору не вирішив питання про звільнення її за іншими підставами.
Заслухавши доповідача, представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, позивачку, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи убачається, що 9 листопада 2005 року позивачка звернулася до суду з позовом до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що вона працювала у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1 жовтня 2004 року, наказом начальника Єнакієвської ОДПІ.НОМЕР_1 була звільнена з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 за однократне грубе порушення трудових обов'язків на підставі п. 1 ст. 41 КзпП України. Оскільки вона не вчиняла будь - яких порушень, проеила суд поновити її на посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу і відшкодувати моральну шкоду, заподіяну їй у результаті порушення трудових прав, в розмірі 10000 гривень.
Скасовуючи наказ про звільнення позивачки, суд обгрунтовано виходив з того, що відповідно до ст. 14 Закону України "Про державну службу" відповідач мав підстави звільнити позивачку за одноразове грубе порушення трудових обов'язків.
Перевіряючи законність звільнення позивачки суд, урахував роз'яснення, які містяться в пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6.11.1992р.(з наступними змінами), згідно до положень якого, вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду. Наказ про звільнення позивачки не містить у собі жодного посилання на те, яке саме одноразове грубе порушення трудових обов'язків вона вчинила, коли було вчинено це порушення, яку шкоду завдало це порушення.
Як на підставу для звільнення ОСОБА_1, відповідач посилався на акт службового розслідування, під час якого були виявлені недоліки в роботі позивачки (а.с.5-8), але в акті не зазначено, яке саме одноразове грубе порушення трудових обов'язків вчинила позивачка, а навпаки з нього вбачається, що позивачка підлягає звільненню за неналежне та систематичне невиконання своїх службових обов'язків, тобто комісія не знайшла в діях позивачки одноразового грубого порушення трудових обов'язків.
З урахуванням установленого, суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що у відповідача не було законних підстав для звільнення позивачка на підставі пункту 1 ст.41 КЗпП України, поновив її на займаній до звільнення посаді та стягнув на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, а на виконання вимог ст.237-1 КЗпП України 100 грн. у відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, врахувавши ступень її моральних страждань.
Суд обґрунтовано не взяв до уваги доводи представника відповідача про те, що позивачкою порушено строк звернення до суду за захистом порушеного права, урахувавши те, що позивачка звернулась до суду з позовною заявою в порядку цивільного провадження про поновлення на роботі 9 листопада 2005 року, тобто в межах, передбаченого ст. 233 КЗпП України, місячного строку для звернення до суду.(а.с.53).
Задовольняючи вимоги позивачки про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 жовтня 2005 року до 30 травня 2006 року, суд обґрунтовано виходив з вимог ст. 235 КЗпП України. Розрахунок проведено відповідачем і сума заробітної плати ним не оскаржується (а.с.38).
Довід апеляційної скарги про те, що суд повинен був звільнити позивачку з урахуванням інших підстав, а саме за те, що вона систематично порушувала покладені на неї трудові обов'язки, не можна узяти до уваги, тому, що він не ґрунтується на законі.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 200, 206 КАС України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Постанову Дебальцевського міського суду Донецької області від 30 травня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у
Вищий адміністративний суд України протягом одного місяця із дня набрання законної сили.