Справа № 2-255/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 серпня 2010 року                                                                                          селище Верховина                    

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

у складі : головуючої-судді          Данилюк М.П.

секретаря                                        Фурманюк В.М.

з участю: позивачки                      ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в Верховинському районі  справу  за  позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дружини, суд, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивачка звернулася в суд із позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дружини.

    Позовні вимоги мотивує тим, що 29.09.2007 р.  вона уклала шлюб з ОСОБА_4, який вони зареєстрували у Зеленській сільській раді Верховинського району Івано-Франківської області, актовий запис № 9. В шлюбі у них 20 грудня 2009 року народився син ОСОБА_5, який проживає з нею, перебуває на її утриманні і вихованні. Вона ніде не працює, доходів не має, перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вона перестала підтримувати з ним подружні стосунки і не ведуть спільне господарство. Відповідач не допомагає їй у вихованні сина і вони не можуть порозумітися. Син по домовленості між ними проживає з нею. Матеріальну допомогу відповідач на утримання її та їхнього сина не надає. Відповідач проживає разом з батьками, працездатний, має нерегулярні заробітки, інших аліментних зобов’язань не має.

    Просить стягувати з відповідача на її утримання аліменти в розмірі по 200 гривень щомісячно до досягнення дитиною трьохрічного віку.

    В судовому засіданні ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, просить позов задовольнити.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив і не направив заперечення проти позову .

    Суд, вивчивши матеріали, заслухавши позивачку, вважає, що справу слід слухати за наявними доказами по справі за відсутності відповідача.

    Відповідно до ч.1 ст. 75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Згідно ч.2 ст.77 цього Кодексу за рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило в грошовій формі. Ч.2 ст.84 Сімейного кодексу України встановлює, що  дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

    Позивачка перебуває з відповідачем у шлюбі,  про що свідчить свідоцтво про шлюб (а.с.3). У позивачки і відповідача є спільна дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває на утриманні позивачки, що підтверджується довідкою Зеленської сільської ради за вих. №  307 від 05.08.2010 року.

    Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 12.01.2010 р. видно, що відповідач є батьком ОСОБА_5, 20.12.2009 р. н., він працездатний, інших аліментних зобов’язань не має, має нерегулярний заробіток, а отже має можливість сплачувати аліменти на утримання дружини, з якою проживає його дитина, до досягнення нею трирічного віку.

    Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України.            Отже є всі підстави для задоволення позову.

           На підставі ч.1 ст. 75, ч.2 ст.77,  Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.

213-215,  367  ЦПК України, суд, –    

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя с.Зелене Верховинського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання дружини у твердій грошовій сумі в розмірі по 200 (двісті) гривень щомісячно починаючи з 16.06.2010 року і продовжувати проводити стягнення до досягнення ОСОБА_5 трьох років, тобто, до 20 грудня 2012 року.

    Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

    Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 51 (п’ятдесят одну) гривню державного мита та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.  

            Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Суддя:                                                             _____________________

                                                                                  Справа № 2-238/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 серпня 2010 року                                                                                          селище Верховина                    

    Верховинський районний суд Івано-Франківської області

у складі : головуючого -  судді     Данилюк М.П.

                  секретаря                      Фурманюк В.М.

з участю: представника позивача ОСОБА_6

представника відповідача               Гнилиці А.П.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в Верховинському районі справу за позовом  ОСОБА_6  до відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» у Верховинському районі про визнання недійсним акту про порушення Правил користування електричною енергією та неправомірними дій РЕМу по відключенню електроенергії суд, -

                                                              В С Т А Н О В И В :

             Позивач ОСОБА_6 звернувся в суд із позовом до відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго у Верховинському районі про визнання недійсним акту про порушення Правил користування електричною енергією та неправомірними дій РЕМу по відключенню електроенергії.

             В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що його батько є власником житлового будинку із господарськими спорудами за адресою прис. Дземброня с.Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області.

             23 березня 2010 року працівниками Верховинського РЕМу був складений акт про порушення ПКЕЕ за № 084635 Н, в якому зазначено накид на електричні проводи повітряного вводу до господарської споруди (майстерні), безоблікове підключення виконано з двох нижніх проводів. При включенні навантаження до позаоблікового вводу імпульсит лічильника електричної енергії не формується.

 Оскільки ні він, ні його близькі ніякого накиду на електричні проводи та необлікованого підключення не робили, тим більше з метою розкрадання електроенергії, він відмовився підписати даного акта і на другий день до керівництва РЕМу пішов син позивача, щоб вияснити підстави написання акта, але йому сказали, що ніякої відповідальності по даному акту не передбачено, а акт їм потрібен для того, щоб показати свою роботу, тобто для показників.На цьому він заспокоївся, але на початку квітня 2010 р. працівники РЕМу прийшли до його господарства і на підставі даного акта відключили електропостачання.

        У відповідності до ст. 35, 27 Правил користування електричною енергією для населення енергопостачальник має право відключити споживача  у певних випадках, а не на підставі складеного акту про порушення ПКЕЕ.  Вважає, що представники РЕМу безпідставно склали акт про порушення ПКЕЕ, оскільки такого порушення як мети розкрадання електроенергії цими правилами не передбачено, а отже його слід визнати недійсним, а також визнати неправомірними і дії працівників РЕМу по відключенню від електропостачання. Оскільки про порушення своїх прав він дізнався в середині квітня, коли йому відключили електропостачання, вважає, що він не  пропустив строк оскарження акту. Просить визнати недійсним акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення № 084635 Н від 23.03.2010 р., відносно нього, ОСОБА_6 та визнати неправомірними дії Верховинського РЕМу по відключенню у нього електроенергії. Зобов’язати РЕМ провести підключення.

          Представник відповідача  відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго у Верховинському районі Гнилиця А.П. позовні вимоги не визнав і проти задоволення позову заперечує. Свої заперечення мотивує тим, що сам по собі факт складання акту про порушення Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ) не є порушенням прав споживача, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів». Чинне законодавство не передбачає такого способу захисту цивільних прав, як звернення до суду з позовом про визнання акту про порушення Правил користування електричною енергією протиправним. Вважає, що за розкрадання електроенергії працівниками РЕМу правильно відключено господарство позивача від споживання електроенергією, а тому просить в позові відмовити.

       Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

       Судом встановлено, що між сторонами укладена угода на користування електричною енергією та на ім’я позивача відкритий особовий рахунок № 15/4974. Відповідно угоди лічильник знаходиться на фасаді житлового будинку.

        23 березня 2010 р. представниками  ВАТ «Прикарпаттяобленерго» був складений акт № 084635 Н, в якому зафіксовано порушення, а саме накид на електричні проводи повітряного вводу до господарської споруди (майстерні). Необліковане підключення виконано з двох  нижніх проводів. При включенні навантаження до позаоблікового вводу імпульси обліку лічильника ел. енергії не формуються. ( а.с.5).

       Протоколом розгляду акту комісією енергопостачальника №32 був проведений розрахунок збитку, заподіяного енергопостачальнику протиправними діями споживача. Розмір збитку склав 1565 грн. 33 коп.

        Із зазначених позивачем предмета і підстав позову вбачається, що предметом спору стала правомірність складання акту про порушення ПКЕЕ  працівниками ВАТ «Прикарпаттяобленерго»  та правомірність відключення від  електропостачання житлового будинку.

         Разом з тим, відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

        Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК України права та обов’язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. При цьому захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення.

       Під способами захисту цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких здійснюється відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається ст. 16 ЦК України.

       При цьому особа, чиє право порушене, може скористатися не будь-яким, а саме конкретним чином захисту свого права, який, як правило,  прямо визначається спеціальним Законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

       У даному випадку – нормативно-правовим актом що регламентує правовідносини між енергопостачальником і споживачем є ПКЕЕ, які ( як і ст. 16 ЦК України, Закон України «Про захист прав споживачів») не передбачають такий спосіб захисту прав споживача як визнання акту недійсним.

         Оспорюваний акт про порушення ПКЕЕ складений представниками ВАТ «Прикарпаттяобленерго», які діяли як посадові особи та на підставі відповідних положень вказаних вище ПКЕЕ. У зв’язку з чим, застосування способу захисту прав споживача електричної енергії шляхом визнання протиправним акту, тобто оскарження акту і протоколу розгляду комісією акту, які не встановлюють для споживача ніяких зобов’язань, окрім рекомендації сплатити суму збитку, що є різновидом претензії, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав.

        Позовні вимоги про забов’язання  відповідача підключити електроенергію до житлового будинку підлягають до задоволення так як відповідачем порушено право позивача на користування електроенергією яке передбачено Законом України «Про захист прав споживачів та п.4 ч.2 ст. 16 ЦК України – відновлення становища, яке існувало до порушення. А також відключення позивача від електроенергії проведено з порушенням вимог  ст. 34, 35 ПКЕЕ для населення.

        Таким чином, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об’єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність та взаємний зв’язок у сукупності, з’ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх позовних вимог та заперечень з урахуванням того, що відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільної справи  з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, суд вважає, що вимоги позивача  про визнання протиправним акту №084635 Н від 23.03.2010 р. як невідповідного чинному законодавству про електроенергетику є необгрунтовані і задоволенню не підлягає. В частині позову про підключення електроенергії до житлового будинку позовна вимога підлягає до задоволення.

       На підставі викладеного та ст.ст. 11,15,16 ЦК України, п.п.,34,35,53 ПКЕЕ для населення, керуючись ст.ст. 3,11,15,84,85,88,209,212,213,214-215, 217,218 ЦПК України суд, -

                                                                 В И Р І Ш И В :

            Позов  ОСОБА_6  задовольнити частково

             Зобов’язати ВАТ «Прикарпаттяобленерго» у особі Верховинський РЕМ провести підключення електричної енергії до житлового господарства ОСОБА_6, що проживає в прис. Дземброня с.Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області.

                            У задоволенні решти  позовних вимог позивача - відмовити.

                Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: