Справа № 2-3594/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    13 серпня 2010  року                             Деснянський районний суд м. Чернігова

в складі судді   Бечко Є.М.,

при секретарі   Приходько Т.Л.

за участю позивача,  

представників сторін ОСОБА_1,

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_3 до  ОСОБА_4 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

    Позивач, уточнивши вимоги, просить стягнути з відповідачки 32383 грн. боргу, зокрема, 11970 грн. згідно розписки від  04.09.2008 року  та 20413 грн. згідно розписки від  15.04.2009 року, а також судові витрати, мотивуючи, що  відповідачка у  обумовлений строк не  повернула кошти.

    В судовому засіданні  позивач та його представник ОСОБА_1 підтримали позов.

    Представник відповідачки ОСОБА_2 заперечив проти позову, мотивуючи, що гроші в борг відповідачка у позивача не отримувала та що позивачем на відповідачку здійснювався тиск з метою написання  боргової розписки.

    Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

В судовому встановлено, що сторони займаються підприємницькою діяльністю та мають певні спільні відносини та взаємозобов’язання з цього приводу.

З пояснень позивача, показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, даних в судовому засіданні, вбачається, що в процесі вказаних правовідносин у відповідачки виникла заборгованість при розрахунках і, на її прохання, позивач погодився оформити заборгованість борговими розписками зокрема, розпискою від  04.09.2008 року на 11970 грн. та з розпискою від  15.04.2009 року на 20413 грн. Жодного тиску на відповідачку позивач не вчиняв і жодними доказами відповідачка вказаних обставин не спростувала. Вона особисто написала розписки та підписала їх. При  цьому  були присутні свідки.

Відповідно до положень ст. 1053 ЦК України, за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов’язанням.

Заміна боргу  позиковим зобов’язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі встановленій для договору позики.

Відповідно до  положень ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

Згідно вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцю позику у строк та у порядку, встановленому договором.

Щодо заперечень представника  відповідача про  підсудність справи  господарському суду, суд вважає, що для цього відсутні підстави, оскільки борг відповідачки хоча і виник у процесі підприємницької діяльності, був за домовленістю сторін оформлений між ними, як фізичними особами.

За вказаних обставин, коли оформлені у відповідності до закону зобов’язання позики відповідачка у строки, встановлені за домовленістю сторін та зазначені у розписці не виконала,  позовні вимоги позивача належить задовольнити, стягнувши з відповідачки на користь позивача боргу у сумі 32383 грн.

Також з відповідачки на користь позивача належить відшкодувати судові витрати.

    Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-214 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

    Позов  задовольнити.

    Стягнути  з  ОСОБА_4 на  користь ОСОБА_3 32383-00  грн.  боргу, 323-83  грн. у  відшкодування  судового  збору, 120-00 грн.  у  відшкодування  збору  на  ІТЗ судового розгляду  справи Деснянським  райсудом м. Чернігова,  а  всього 32826 (тридцять дві тисячі вісімсот двадцять шість) грн. 83 коп.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.

    Апеляційна  скарга на  рішення  суду може  бути  подана протягом  10 днів з дня  проголошення рішення.

          Суддя