Справа № 1-359/10

                                                                    ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 квітня 2010 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого-судді Сизової Л.А., при секретарі Місяць І.В., з участю прокурора Медведюк О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Рівненської області, Сарненського району, смт. Степань, українець, громадянин України, освіта середня-спеціальна, розлучений, на утриманні має 3-х неповнолітніх дітей, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; проживає: АДРЕСА_2, раніше не судимий в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, в невстановлений досудовим слідством день, в липні 2006 року, приблизно о 04 год. 10 хв., знаходячись на території гаражного кооперативу «Бортничі», що розташований по АДРЕСА_3, маючи намір на таємне викрадання чужого майна, підійшов до гаражного боксу НОМЕР_1, який знаходився на території гаражного кооперативу «Бортничі», що розташований по АДРЕСА_3 та належить гр. ОСОБА_2, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою таємного викрадання чужого майна, провів демонтаж замкового пристрою дверей вказаного гаражного боксу НОМЕР_1, після чого проник в приміщення боксу, звідки, умисно, таємно із корисливих спонукань, викрав майно належне гр. ОСОБА_3, а саме: 22 рулони зжатої вати-утеплювача за ціною 80 гривень за 1 рулон, загальною вартістю 1760 гривень;   2 дерев'яні наличники, за ціною 10 гривень за 1 шт., загальною вартістю 20 гривень. З викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, чим спричинив гр. ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1780 гривень.

Будучи допитаним в судовому засіданні, в якості підсудного, ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно в липні 2006 року, приблизно о 4 год. 10 хв., перебуваючи на території гаражного кооперативу по АДРЕСА_3, підійшов до гаражу НОМЕР_1 та викрутив гайку з гвинта, на яку були зачинені ворота гаражу, зайшов до приміщення та викрав звідти 22 рулони утеплювача та 2 дерев’яні наличника. Злочин скоїв, оскільки знаходився в тяжкому матеріальному становищі.

Інші докази відповідно до ст. 299 КПК України не досліджувалися.

Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудним змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз’яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд вважає вину підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведеною повністю і кваліфікує його дії за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, його особу, що вину визнав повністю, щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, і вважає необхідним обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що  пом’якшують покарання, суд враховує: визнання вини, щире каяття, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що  обтяжують покарання ОСОБА_1 суд не вбачає.

Враховуючи пом’якшуючи обставини та особу підсудного, суд вважає за можливе застосувати до підсудного ОСОБА_1 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з іспитовим терміном.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

                                                                             ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1  визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком на один рік.

На підставі ст. 76 КК України, зобов’язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, не змінювати місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції та періодично з’являтися в інспекцію на реєстрацію.

Запобіжний захід ОСОБА_1 – тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань до вступу вироку в законну силу змінити на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з-під варти з залу суду.

Речові докази: 22 рулони утеплювача та 2 дерев’яних наличника – залишити у потерпілого ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва з моменту проголошення, засудженому в той же строк з моменту вручення копії вироку.

СУДДЯ: